Президент Литви Даля Грібаускайте побувала вчора в Харкові задля обговорення з главою нашої держави Петром Порошенком підготовки до саміту Україна – ЄС, подальшої співпраці з НАТО в контексті нещодавнього саміту Альянсу, проблематики двосторонніх відносин, а також посилення взаємодії для протидії російській агресії.
Після тривалих переговорів колеги й друзі провели спільну прес-конференцію, під час якої Петро Порошенко пообіцяв журналістам підписати закон, яким закріплено курс України на набуття членства в НАТО, як стратегічного зовнішньополітичного пріоритету держави. Документ, нагадаємо, Верховна Рада ухвалила цього четверга.
«Звичайно, що підпишу, оскільки цю законодавчу ініціативу було погоджено зі мною», — поділився думками Петро Порошенко.
Парламентська коаліція брала активну участь в ухваленні цього закону. «Хочу нагадати, що це не новація, а повернення до того стану, коли в 2003 році в законі про основи національної безпеки як головну мету було означено членство в НАТО, — нагадав Президент. — Критерії для того, щоб претендувати на членство в НАТО, надзвичайно високі. До речі, вони майже збігаються з критеріями для членства в ЄС». Тому реформи, які проводять нині для адаптації українського законодавства до європейського, необхідні й для членства в Альянсі.
Україна вже багато чого зробила. Це відзначають міжнародні організації й наші партнери, зокрема Президент Литви. Вона вважає, що за останні 2,5—3 роки в нашій державі спільними зусиллями зроблено набагато більше, ніж за попередні два десятки років. Але попереду ще багато роботи, додав Петро Порошенко: «Говорімо сьогодні не про формальний бік подачі заявки, а про те, що Україні треба зробити, щоб реформувати державу, щоб вона відповідала критеріям, необхідним для членства». Тож про безпосередню участь у НАТО говорити ще зарано.
Глава держави нагадав, що під час засідань Верховної Ради та Національної ради реформ багато уваги приділяють медичній, освітній та пенсійній реформам, питанням приватизації, поліпшенню інвестиційного клімату. «Це лише перші кроки, які буде зроблено для того, щоб ми рухалися у бік Європи», — цитує департамент прес-служби АП слова Петра Порошенка.
Даля Грібаускайте розповіла, що на останній зустрічі керівників країн НАТО обговорено питання про відкриття дверей для України та Грузії. «У самому договорі про НАТО, у преамбулі, чітко сказано, що лише демократичні країни, які поважають верховенство права і дотримуються прав людини, можуть звертатися і стати членами Альянсу», — нагадала вона.
Даля Грібаускайте підтвердила, що критерії й вимоги для членства в НАТО і ЄС подібні, зокрема це стосується реформи судової системи, прокуратури, економічних реформ. «Це всі ті кроки, які ви вже робите. Як щойно зазначив Президент України, ми говоримо не лише про необхідність подачі офіційної заявки, а про реформи», — істотно уточнила вона, додавши, що Литві після подачі заявки на членство в НАТО знадобилося років із десять для проведення реформ.
Щодо протидії загрозі зі сходу Петро Порошенко заявляє, що Сполучені Штати готові продовжувати й навіть посилювати санкції проти Росії в разі невиконання нею мінських угод.
«Не бачу жодної небезпеки щодо санкційної політики, тому що ми маємо абсолютно чіткий меседж зі США, що вони продовжуватимуть і навіть посилюватимуть санкції проти РФ, якщо Росія не буде імплементувати Мінськ», — цитує УНІАН слова Президента, який вважає, що «санкції мотивують Росію бути за столом переговорів і реалізовувати згадані угоди».
Ще Петро Порошенко наголошує на важливості реалізації довгострокового плану підтримки нашої країни — так званого Плану Маршалла для України з боку європейських партнерів. Ініціатива з’явилася з легкої руки литовських парламентаріїв на Мальті під час саміту Європейської народної партії.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+