Коли представники Посольства Франції поцікавилися в рівнян, чи на тлі подій у державі не варто відмовитися від традиційного фестивалю «Французька весна в Україні», у відповідь почули: не варто. Бо культура — то великий імпульс для об’єднання, особливо в такий відповідальний час.

— Організатори відмовилися лише від масштабного відкриття, натомість зосередившись на фестивальних заходах у дев’яти обласних центрах, серед яких і Рівне, яке разом зі Львовом представляє на 11-й за рахунком «Французькій весні» Західну Україну, — каже директор «Альянс-франсез Рівне» Надія Чумак. — Власне, березнева франкофонія плавно перейшла у квітневу «Французьку весну», що проходить під гаслом весни ідей.

Йдеться про прагнення разом творити, знаходити нові моделі співпраці на тлі нових євроінтеграційних реалій в Україні.

Щоб цих ідей з’явилося якнайбільше, для дітей і підлітків запропонували конкурс есе «Мрії уві сні й наяву», для їхніх батьків — «Неділю за містом»  (музичне турне тріо з півдня Франції), а ще — «Довгі ночі короткого метра» (10 найновіших фільмів різних жанрів у нічному перегляді) та інтерактивну виставку до 100-річчя Альбера Камю (для цього в обласній бібліотеці, яка стала центром інтелектуального дозвілля, є достатньо гаджетів).

До речі, в її відкритті взяв участь радник з питань співробітництва та культури Посольства Франції в Україні директор Французького інституту в Україні Ерік Тозатті.

Виявляється, у Рівному «Французька весна» настільки очікувана, що перекладу, власне, й не потребує: адже фільми титровані, тож слухаючи мелодійну французьку, ти, здається, все розумієш сам. А музику просто слухаєш душею…

Без перекладачів рівняни насолоджуються цією весною ще й тому, що знають чітку позицію Франції на підтримку наших євроінтеграційних прагнень, тож дедалі частіше спілкуються з представниками близької нам країни мовою серця.