Перші три години після інсульту – найважливіші для збереження життя та здоров’я хворого.
У розвинених країнах кожен поліцейський чи навіть школяр вміють розпізнати симптоми і знають, що рятувати життя недужого потрібно негайно.
А от у країнах СНД потрібно кардинально змінювати ставлення необізнаної громади, розповідають вчені на конференції. Бо здорові не знають, а хворі не зважають на фактори ризику.
Досвідом з колегами діляться запорізькі вчені. Там уже 35 років працює спеціальний ангіоневрологічний центр, і смертність від інсультів в регіоні найнижча в країні – 64 випадки на 100 тисяч населення.
Колегам запорізькі медики радять насамперед правильно призначати програмне лікування гіпертонічної хвороби.
«Зараз гіпертонічна хвороба не лікується збиванням тиску. Призначаються препарати, які регулюють тиск протягом доби. Тим більше, є інсульти, які стаються вночі і зранку», - каже професор Запорізького медичного університету Олександр Козелкін.
В останні роки неврологи та кардіологи тісно співпрацюють. Бо зрозуміли: лікувати хворого лише від інсульту – неможливо.
30% гострого порушення мозкового кровообігу обумовлені патологіями серцевої системи. А при кардіоопераціях обов’язково зважають на стан мозку.
«Довгий час було відокремлено. Кардіологи мало уваги приділяли стану мозку. Останнім часом, обов’язково досліджуються стан мозку і навіть стан психіки», - каже професор Інституту геронтології Національної академії медичних наук України Світлана Кузнєцова.
В європейських країнах люди звикли вже років з 25-30 стежити за своїм артеріальним тиском, рівнем холестерину, цукру та згортанням крові.
У нашій країні цього не роблять і після 50-ти. Хоча вчені вважають – якщо б українці контролювали стан свого здоров’я, смертність від інсультів була б меншою вдвічі.
Ми в Google+