Шляхи музикантів незбагненні. Творчі дороги завели Василя Феленчака та Павла Чеботова аж у далеке сибірське місто Томськ. Тут працювали в місцевій обласній філармонії. Василь Андрійович був директором тутешнього камерного оркестру, а Павло Миколайович — концертмейстером, першою скрипкою цього колективу. За певний час їх обох покликала Україна.

Павло Чеботов трудився у Києві, Миколаєві, тепер  очолює академічний камерний оркестр Чернівецької обласної філармонії, виступає з концертами із симфонічним колективом. Він знаний талановитий скрипаль, народний артист України. Василь Феленчак нині — художній керівник і диригент муніципального Галицького камерного оркестру в Тернополі, заслужений артист України.

Хоч мешкають і працюють музиканти в Західній Україні, їх розділяє приблизно 200 кілометрів, але зустрічалися зрідка. Кажуть, творчі й життєві віхоли закрутили. Треба було чекати аж концерту в Тернополі народного артиста Павла Дворського, який співав у супроводі симфонічного оркестру, де яскраво звучала скрипка Павла Чеботова. Тоді відомий скрипаль з Василем Феленчаком не просто згадували томський період їхньої молодості, — у них виник задум підготувати спільний концерт популярної камерної та віртуозно-скрипкової музики. Програму його визначив Павло Миколайович. І почалася творча праця, як і 30 років тому в Томську. Результати її могли оцінити тернополяни минулої неділі.

Скрипаль народний артист України Павло Чеботов виступав з муніципальним Галицьким камерним оркестром. Такий свій сольний концерт Павло Миколайович назвав подарунком долі. Назвав не заради красного слівця, бо нині зорганізувати виконавцеві такий виступ і справді нелегко. Тернопільському слухачеві музикант зіграв зокрема твори Ніколо Паганіні, Фріца Крейслера, Крістофа-Віллібальда Глюка. У Павла Миколайовича залишиться «приємне враження від м’якого, делікатного, суто камерного звучання оркестру».

Тернополян же переповнювало захоплення  високомайстерною грою і Павла Чеботова, і оркестру під орудою Василя Феленчака.

Концерт завдовжки 30 років відбувся. Чи матиме продовження? Павло Чеботов висловив сподівання на це, кажучи: якщо двоє давніх колег-музикантів щось запрагнуть, то неодмінно здійснять.