Шафу в підвальному приміщенні Рубіжанської СШ № 3, де розташований автомодельний гурток, краще назвати міні-гаражем, бо в ній стоять в очікуванні нових змагань до 40 моделей кордових автомобілів. А двигун у 720 ват, який поміщається на долоні, дорівнює за потужністю великому живому коню. Але для того щоб домогтися права забрати його та встановити всередину своєї моделі, новачок має довести свою працьовитість.
— Терпіти не можу визначення «обдаровані діти», — гарячкує керівник гуртка Ігор Голубенко. — Немає таких. Є діти працьовиті. І таких нині мало. Хлопчаки не знають назв інструментів, за винятком, мабуть, молотка. Не знають матеріалів, не можуть відрізнити алюміній від латуні, хоча вони навіть різного кольору. У більшості шкіл немає нормального трудового навчання, бо бракує навіть верстатів. Такого раніше не було.
Тому на початку навчального року ми починаємо з азів. І тільки після цього кожен обирає «свою» модель.
Гарячковість керівника гуртка зрозуміла — кілька десятків років тому він сам у цьому ж гуртку робив свою першу модель як учень. Сьогодні він — «граючий тренер». Сам володар безлічі нагород змагань великих кордових моделей автомобілів і водночас наставник півтора десятка хлопців, які марять машинками. Сім його вихованців уже в книзі «Обдаровані люди Луганщини». Це визнані чемпіони з автомодельного спорту. А він пам’ятає, як уперше ставали до верстата, училися затискати деталь у лещата й пихтіли від старанності.
— Ось «Альфа-ромео 156» Сергія Ковальова. Чотири роки займається. Прийшов — нічого не вмів. Одначе затятий. Дав йому спочатку стареньку машинку, щоб відновлював. Тут проявилося скільки в ньому бажання, терпіння та працьовитості. Упорався. Наступний етап — модель. Вибирали разом. Скільки він мені журналів перетягав — усе не те. Я терпляче пояснював, що потрібна модель із відкритими колесами, мінімальною масою, щоб зменшити лобовий опір. Коли технічні параметри зійшлися, знайшлася й модель «Альфа-ромео», — розповідає про моделі та долю їхніх творців Ігор Анатолійович. — У 2011 році на змаганнях у Львові модель зайняла перше місце. Тепер Сергій Ковальов уже багаторазовий чемпіон України, кандидат у майстри спорту з автомоделювання, бере участь у змаганнях великих кордових моделей. А ось Михайло Олексеюк залишиться рекордсменом України навічно, бо змагання за класом автомобілів, за яким він переміг, уже скасовані. Він поставив рекорд України зі швидкості (172 км/год.) з моделлю «аеромобіль» — авто з повітряним гвинтом, двигун усього лише 1,5 кубика. Прийшов до мене в 11 років. Нині уже багаторазовий чемпіон України, навчається в Харківській транспортній академії.
Сьогодні в кімнатці, де в Рубіжному тулиться автомодельний гурток, близько 40 автівок, які успішно захищають спортивну честь краю. Тільки наприкінці минулого року вихованці Голубенка привезли сім нагород з Кубка України з кордових моделей (Миколаїв), по нагороді зі Стрия (Львів) та Ласпі (Севастополь), а ще забрали всі медалі в чотирьох класах моделей на чемпіонаті області з міні-кордових моделей.
— А ви знаєте, що наша радіокерована модель може обігнати «Жигулі»? Усі вузли працюють по-дорослому. Ми якось на вулиці влаштували змагання, так водій великої машини ніяк не міг повірити, — довірливо діляться своїми відкриттями Вітя Савченко і Саша Бровар. Ці хлопці не так давно почали займатися в гуртку. Віктор — раніше, він уже рік трудиться за тутешніми верстатами, тож «дослужився» до власної контурної напівкопії «Фольсквагена амаро». А Сашко прийшов цієї осені, тож зараз здебільшого заворожено слухає чудові розповіді старших про далекі поїздки на змагання. До весни і він зробить власну модель. І хто знає, може, до 200 медалей рубіжанського гуртка додасться ще одна, Сашкова, нагорода?