Ольга ЛОБАРЧУК
для «Урядового кур’єра»

Через 75 років після останнього російськомовного видання «Кобзаря» у результаті копіткої впродовж кількох років праці редактора-упорядника Віталія Крикуненка за сприяння Бібліотеки української літератури в Москві Чернівецьке видавництво «Букрек» презентувало на вересневій виставці-ярмарку в столиці Російської Федерації добротно видану, як кажуть літературознавці, етапну книгу «Шевченко Т. Г. Кобзарь: стихотворения и поэмы Тараса Шевченко в новых переводах на русский язык».

Серед 200 тисяч видань з 60 країн світу, які пропонували свої духовні надбання на ВДНГ — 27-го форуму книжників світу, не загубилася й ця 584-сторінкова ілюстрована книга, якої, як з’ясувалося, прагнув російськомовний читач. Сигнального тиражу виявилося недостатньо. З частиною перекладів, що увійшли в книгу, сучасних авторів, які, як правило, мають кровне і духовне коріння в Україні, російськомовний читач познайомився ще в електронному варіанті на сайті Бібліотеки української літератури в Москві. За переклад всього «Кобзаря» взялися відомі російські поети Павло Панченко, Юрій Петров, Микола Кобзєв, В’ячеслав Шевченко. Філігранною точністю відтворення оригіналу відзначаються в новій книзі переклади професора Московського університету Олексія Ільюшина та відомого в світі перекладача «Божественної комедії» данте?знавця Олександра Тимофєєвського.  Частина творів запропонована російському читачеві вперше.

Як висловився один із відвідувачів нашого стенду, до речі, розгорнутого поряд з лермонтовським (обидва поети — ровесники, тож відзначається їхній 200-річний ювілей), «Кобзаря» можна прочитувати, як Біблію, в міру глибини свого інтелекту, життєвої і суспільної зрілості».

Директор чернівецького видавництва «Букрек» Дарина Туз-Максимець та редактор-упорядник Віталій Крикуненко акцентують на тому, що головним принципом у виданні цього «Кобзаря» для російськомовного читача був принцип, означений Максимом Рильським: у перекладацькій справі головне не гонитва за популярними іменами, а точність, глибинність змісту, професійність.

Ще радянське видання 1939 року «Кобзаря» та переклади творів Шевченка середини минулого століття, за словами авторитетного фахівця художнього перекладу з української  російською Володимира Россельса, грішили тим, що, «гідно звеличивши Шевченка, зробивши його ім’я відомим буквально кожному росіянинові, примудрилися зашифрувати значну частину його творчої спадщини». І звикло відзначалися певною ідеологічною зашореністю тодішніх інтерпретаторів творчості Тараса Шевченка через намагання вкласти його в канонічні рамки «революціонера-демократа», атеїста. Що ж, і сьогодні «нове життя нового прагне слова».

А міжнародна виставка в Москві засвідчила, наскільки є актуальними поетичне слово і творчість великого українського поета у світі. Багато відвідувачів — читачів і видавців — зацікавились включеною в експозицію енциклопедією-хроноскопом Володимира Мельниченка «Шевченківська Москва», в якій автор — лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка  висвітлив факти перебування українського поета в Москві, зв’язки з його сучасниками.

Працівники Бібліотеки української літератури запрошували гостей відвідати й саму книгозбірню, яка має у своїх фондах близько тисячі документів, альбомів і книг тільки про життя і творчість великого Кобзаря. Книжкова експозиція України в столиці Російської Федерації стала акцентом духовності та інтелектуальності в цей складний у відносинах між державами час.