Національна стратегія доходів, реалізація якої розпочалася 2024 року, — комплексний документ для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності країни. Її мета —зробити податкову та митну системи більш ефективними, прозоримита відповідними європейським стандартам.

Операційний план реалізації Нацстратегії доходів загалом передбачає виконання 207 індикаторів до 2030 року. З них 104 заходи податкового адміністрування, 70 заходів податкової політики, 21 захід митного адміністрування та 12 заходів митної політики. Окремі з таких заходів є повторюваними щорічно або з певним проміжком часу до 2030-го.

На 2024 рік було заплановано виконання 85 заходів, з яких виконано 64 (понад 75%). Ще чотири виконано наперед. Тож 2024 року загалом було виконано 68 заходів.

Виконання 21 заходу(трохи менш як 25% визначених на 2024 рік) триває й 2025-го.

Мінфін розробив два євроінтеграційні податкові законопроєкти для гармонізації національного податкового законодавства з нормами ЄС: стосовно поступового наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня ЄС та стосовно наближення законодавства України до законодавства ЄС у частиніакцизного податкуна пальне та інші підакцизні товари.

Мінфін затвердив Методологію проведення оцінюванняпільг, які призводять до податкових видатків. Цедає змогувиявити неефективні та застарілі інструменти і замінити їх більш ефективними. Ідеться не про скасування пільг, а про те, щоб особа, якій призначено обґрунтовану пільгу, отримувала від неї максимальну користь.

Державна податкова служба Україниуспішно пройшла оцінювання Глобального форуму ОЕСРна предмет відповідності вимогам щодо конфіденційності та захисту даних для міжнародного обміну податковою інформацією.Це дало змогу Україні стати рівноправним надійним партнером в міжнародній системі автоматичного обміну інформацією, що об’єднує понад 100 країн (зокрема всі держави-члени Європейського Союзу). Перший обмін інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS відбувся восени 2024 року. Інформація, отримана в межах цього обміну, — важливий інструмент для боротьби з ухиленням від сплати податків і відповідно мобілізації податкових надходжень.

ДПС упровадила ІТ-рішення: автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення (Big Data TP). Інструмент дає змогу аналізувати ризики на макроекономічному, середньому, мікроекономічному рівнях. Таке рішення підвищує рівень добровільного податкового комплаєнсу та знижує вплив людського чинника на процес податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Україна уклала з Японією двостороннюконвенцію про усунення подвійного оподаткування, яка сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків, а також веденню бізнесу, адже усуває податкові перешкоди для іноземних інвестицій.

Парламент України ухвалив законодавчі акти, спрямовані на посилення фіскальної стійкості шляхом мобілізації внутрішніх доходів.

Для гармонізації митного законодавства України і законодавства ЄС 2024 року внесено істотні змінидо Митного кодексу України. Ці зміни дають змогу українському бізнесу поступово перейти до нових митних правил. Парламент 2024 року вніс зміни до митного законодавства щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах.

Українська митниця досягла відчутного прогресу в розвитку програми авторизованих економічних операторів (АЕО), а також застосуванніNTCTX(спільного транзиту з країнами ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, ЄАВТ). Зокрема, Україна попри повномасштабну війну вчасно перейшла на найсучаснішу версію митного безвізу (п’ята фаза  NCTS).

У травні 2024 року Держмитслужба офіційно стала партнеромПрограми Всесвітньої митної організації (ВМО) із протидії корупції та сприяння доброчесності у митній галузі (A-CIP), що сприятиме поліпшенню бізнесового та правоохоронного клімату для транскордонної співпраці шляхом посилення доступу до антикорупційних інструментів, ресурсів та досвіду ВМО та 186 її членів.

Мінфін схвалив Довгостроковий національний стратегічний план цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної митної служби Українита її територіальних підрозділів на основі Багаторічного стратегічного плану електронної митниці ЄС. Завдяки проведеним заходам з кібербезпеки електронні інформаційні ресурси митних органів забезпечено антивірусним захистом, захистом від мережевих атак, запобігання несанкціонованому доступу.

У звітах про прогрес України в межах пакета розширення ЄСЄвропейська комісія надала високу оцінку готовності України щодо виконання розділів «Митний союз» та «Оподаткування».

За підсумками вперше проведеного для УкраїниопитуванняВМО щодо сприйняття доброчесності (CIPS), бізнес загалом позитивно оцінив роботу української митниці та бачить прогрес у модернізації відомства.

Джерело: Міністерство фінансів