Цього року в Україні відбулося «велике переселення». Вимушене, зі сльозами на очах — люди втікали з рідних домівок: жителі Криму — від утисків «нової влади» чи небажання отримувати російський паспорт, жителі Донбасу — від вогневого шквалу та розгулу терористів. За словами заступника голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України Василя Стоєцького, в інші регіони переселилися понад 105 тисяч осіб.

«Кожен третій з них — це дитина, кожен десятий — інвалід», — зауважив посадовець. Безумовно, всі області України з турботою і співчуттям поставилися до вимушених переселенців, зігріли їх теплом і турботою. Статистика ж зафіксувала, у які саме регіони найохочіше їдуть переселенці. Найбільше їх (18,4 тисячі осіб), за словами Василя Стоєцького, перебралося в Київ.

Однак столична влада озвучує інші цифри. За словами заступника голови КМДА з гуманітарних питань Ганни Старостенко, за різними підрахунками у Києві перебуває 40—60 тисяч таких осіб. Хоча, називаючи кількість переселенців, вона говорила лише про приблизні цифри, бо ж не може з упевненістю сказати, скільки саме переселенців приїхало до столиці і якої саме підтримки вони потребують.

Вимушених переселенців беруть під свою опіку соціальні працівники, медики, волонтери, просто небайдужі люди. Однак іноді буває складно визначити, кому саме і яка допомога справді необхідна. «Важко вирізнити переселенців із загалу всіх, хто нині проживає в столиці, та зрозуміти, яка їм потрібна підтримка міста. Ми маємо бути готові до того, що з часом цим людям може знадобитися допомога міської влади. Але щоб допомогти їм, київській владі необхідно визначити кількість прибулих і їхні нагальні потреби», — підкреслила Ганна Старостенко і закликала вимушених переселенців зареєструватися у столичному центрі реєстрації, аби міська влада мала відповідну інформацію. Тоді за потреби у цих людей не виникатиме непередбачуваних ситуацій, бо дуже складно надати допомогу одразу великій кількості людей.

За словами заступника голови КМДА з гуманітарних питань, нині існує два види переселенців: ті, хто відразу звернувся до міської влади по допомогу, і ті, хто вирішив самостійно облаштуватися в столиці. «На залізничному та автовокзалі є центри з реєстрації переселенців, де вони можуть не лише зареєструватися, а й окреслити основні проблеми: житло, робота, навчання», — зазначила вона.

До речі, у навчальні заклади Києва вже зараховано майже 6,5 тисячі дітей вимушених переселенців. «Усіх дітей, які потребували влаштування в навчальні заклади, зарахували. Набір до освітніх закладів столиці триває. А кожна дитина перебуває на контролі керівництва міськдержадміністрації. У разі виникнення будь-яких проблем просимо звертатися за телефонами «гарячих ліній», — повідомила Ганна Старостенко.

«ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОНИ

Як повідомила прес-служба КМДА, у столичному департаменті освіти і науки, молоді та спорту працює одразу кілька «гарячих ліній» для допомоги переселенцям, куди вони можуть звертатися з тих чи інших питань:

• для громадян, які хочуть влаштувати дитину в дитячий садок: 279-39-19;

• для осіб, які хочуть влаштувати дитину в школу: 279-35-26;

• для переселенців, які хочуть влаштувати дитину в ПТНЗ: 272-05-15.

Про можливості працевлаштування в столиці переселенці можуть дізнатися за телефоном «гарячої лінії» столичної служби зайнятості: 245-17-17. 

Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»