Перший день жовтня в Донецьку став продовженням останнього вересневого — близько 3-ї ранку в центральній частині міста озвалися системи залпового вогню «Град», невдовзі сердито загуркотіли гармати, затремтіла земля від вибухів. Жителі обласного центру запевняють, що таких тривалих і активних обстрілів аеропорту, як останніми днями, тут не було навіть до підписання так званого перемир’я, що, як бачимо, бойовикам «ДНР» не писане. Хтось саркастично називає ранкові обстріли «будильником», а сьогодні — ще й «першим дзвоником», адже у «республіці» вирішили розпочати новий навчальний рік. Ревище залпів, вибухи, височенні стовпи диму — реалії навіть тих районів міста, які раніше назвали «зеленими», тобто безпечними для школярів та вчителів.
У «міністерстві освіти ДНР» справді поділили Донецьк на сектори: до «зеленого» потрапили Ворошиловський, Калінінський, Ленінський та Пролетарський райони, де буцімто дітям ніщо не загрожує. А ось у «червоному» — Київському, Куйбишевському та Петровському районах — вирішили поки що обмежитися дистанційним навчанням через соціальні мережі. Хоча через обстріли та штурм аеропорту, який досі утримують підрозділи українських військ, світло та зв’язок у будинках згаданих територій зникають часто і надовго.
«ДНР» гарантувала безпеку дітям та вчителям, і ми сподівалися, що хоча б цього дня припиняться обстріли, — каже мама школярки Марія Сергіївна. — Але гриміло і вчора, а сьогодні вже з самого ранку почали гахкати прямо з центру — з території, контрольованої бойовиками. Складається враження, що тут навмисне розпочали обстрілювати аеропорт, аби звідти у відповідь полетіли снаряди і наші діти опинилися в реальній небезпеці… Вчора звечора ми готувалися йти до школи: все підготували, але сьогодні вирішили утриматися. Для нас це не перший дзвоник, а ще один застережний дзвіночок. Моя донька із розумінням до цього поставилася, але очі в неї все ж «на мокрому місці»… Бо дуже хотіла зустрітися з однокласниками.
Малі донеччани справді хочуть до школи, бо тривалий час не бачилися з друзями, а ще набридло сидіти по домівках, остерігаючись вибухів та перестрілок. «Було помітно: діти дуже скучили за школою, однокласниками та вчителями, — каже Віталій, батько, який побував на перекличці у школі Куйбишевського району. — Звичайно, прийдуть не всі учні, бо чимало батьків вивезли дітей із міста. А ми таки хочемо, щоб наші діти пішли до школи, але, зрозуміло, безпека на першому місці. До речі, нас уже попередили, щоб ми не панікували під час обстрілів і не бігли по дітей, бо у школі є два надійні сховища. Чесно кажучи, такі настанови мало заспокоїли. Тим більше, що в останні дні залпи і вибухи почастішали…»
За попередніми підрахунками, 1 жовтня до вцілілих шкіл Донецька мали б піти трохи більше 120 тисяч дітей — 65 відсотків від загальної кількості місцевих школярів. Утім, зважаючи на активні бойові дії в районі аеропорту, тих, хто наважився переступити шкільний поріг, виявилося менше.
«Станом на 9.30 у Донецьку зберігається дуже напружена ситуація», — підтвердили в міській раді не зовсім безпечні умови для початку навчального року. Тим більше, що почастішали тривожні повідомлення з територій, які потерпають від обстрілів: у Київському районі снаряд вибухнув прямо на зупинці. За попередніми даними, вісім людей загинуло, є дуже багато поранених. Невже серед них є діти чи їхні батьки, які, повіривши гарантіям «ДНР» про безпеку, наважилися цього дня навідатися до однієї зі ще вцілілих шкіл?..
Коли верстався номер. …У зоні обстрілів, які цього дня термосили місто, на жаль, опинилися й навчальні заклади. Як повідомили у Донецькій міськраді, снаряд вибухнув буквально за кілька метрів від приміщення школи №57 у Київському районі. Вибуховою хвилею та осколками понівечено вікна та двері. Близько 70 дітей, які перебували в навчальному закладі, терміново евакуювали в підвал. «За попередньою інформацією, учні школи не постраждали, — йдеться у повідомленні. — Поранень різного ступеня важкості зазнали шість дорослих, їх доставлено до лікувальних закладів».
Ми в Google+