Аномалія чи ні, та на Чернігівщині рясно зацвіла липа. Видатний селекціонер Іван Мічурін, напевне, не йняв би віри. Хоч свого часу і створив плодово-ягідні сорти, котрі з теплих країв успішно просунулися далеко на північ, та липи серед них не було. До того ж такої, що пишно й натхненно квітує і восени, і взимку, і навесні…

Ось зараз, приміром, дощова осінь. Урожай у коморах. Сади поволі гублять пожовкле листя. А липа цвіте. Правду кажу! Не вірите — то в Управлінні СБУ в Чернігівській області запитайте. Його співробітники підтвердять, що бачили розкішну липу в одному з міськрайонних управлінь юстиції. Головний державний виконавець цієї установи навіть довідку з неї виготовила, де йшлося, що в громадянина, котрий мав необережність звернутися до чиновниці, немає заборгованості перед державними фінансовими установами. Вона ж не розгубилася і за ту цидулку зажадала ні багато ні мало — 2 тисячі гривень. Не гаючись і великого гаманця приготувала.

На що сподівалася ця пані, оперуючи липовими даними, невідомо. Хоч гроші хотіла звичайні, видрукувані на захищеному від підробок папері, котрий використовує вітчизняне казначейство. Не липові тобто. Але в момент одержання заповідної хрусткої пачечки хабарницю затримали, і тепер, найімовірніше, її непокоїть запитання не «На що сподівалася?», а «Чому не зупинилася?». Адже в кращому разі їй доведеться виплатити чималий штраф (17–25 тисяч гривень), у гіршому — опинитися за ∂ратами з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

А ось голова одного з чернігівських сіл — жінка поміркована. Про липу ніби й не думала. Але її діяння однозначними назвати важко, оскільки були й бажання дотриматися закону, і прагнення обійти його. Обрала друге.

А сталося це так. Захотів приватний підприємець магазин відкрити. Знайшов приміщення. Оскільки воно числилося на балансі сільради, звернувся з проханням дати дозвіл на оренду приміщення з метою господарської діяльності. Ось тут в очільниці поважної установи і з’явилися дві суперечності: перша схиляла до вибору чесно і без зволікань дати дозвіл, аби людина спокійно працювала, поповнюючи місцевий бюджет. Друга виявилася з елементом спокуси: «Дозвіл можна і навіть треба видати, — нашіптувала, прикинувшись внутрішнім голосом. — Але що нам з тобою за це буде?». Просто тобі едемський змій!

Подумала головиха, поміркувала і склала ціну позитивному вирішенню питання: 500 доларів США. А співробітники управління ДСБЕЗ УМВС України в Чернігівській області той переломний в її долі момент зафіксували. І хоч у цьому випадку вже не папір липовий був, а совість державного службовця, покарання за вчинений злочин підприємливій жіночці не уникнути.

Тож усупереч логіці і здоровому глузду липа цвіте, коли їй заманеться. Це підтверджують і працівники сектору зв’язків з громадськістю УМВС України в Чернігівській області. За їхніми словами, з початку року в регіоні виявлено і задокументовано 13 фактів вимагання та одержання неправомірної вигоди, загальна сума якої становить понад 90 тисяч гривень. До відповідальності притягнуто 13 осіб, з яких дев’ятеро — посадовці органів влади та четверо — службовці контролюючих органів.

…У затінку липової совісті багато хто почувається привільно. До певного часу.