Є в Україні місця, які донині збереглися такими, якими їх бачили ще Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Вони ніби повертають нас у минувшину. Одне з них на Вінниччині, де діє Лядівський Усікновенський скельний чоловічий монастир, 1000-річчя якого цього року відзначав увесь християнський світ.

Він розташувався на майже 100-метровій висоті в прямовисній крейдовій скелі. Дістатися до святині доволі непросто. Транспорт підходить лише до крутого схилу Дністровського каньйону, а далі треба підкорювати вершину  по болотистій гористій стежині. Деякі ділянки дороги особливо складні і круті. Та хоч шлях дається нелегко, відчувається легка атмосфера намоленого місця, і чим далі піднімаєшся, тим легше й веселіше робиться на душі. Навіть якщо ви не богомільна людина, все одно не пожалкуєте, що вибрались сюди: краєвид, який звідси відкривається, вартий докладених зусиль.

Скельні монастирі — уособлення незламності  людського духу. Фото з сайту orthodox-world.org

Віряни, які долають цей шлях, щоб прикластися до святинь, знають, що тут, крім печери преподобного Антонія, є братська кістниця, де поховано останки ченців, печерні храми Усікновення Глави Іоанна Предтечі та Святої Параскеви. Зовсім поряд гармонійно вписалася новобудова — триповерхова будівля, два поверхи з якої займають братські приміщення й трапезна, на третьому — храм на честь ікони Божої Матері «Відрада і Втіха».

Живильна, благодатна сила цих місць не втрачає своєї потужності вже понад десять століть. Ця сила — ніби вікно в інший, кращий світ, де більше світла, щастя і тепла, у світ, що пахне сивиною давноминулих днів. Ми маємо змогу зазирнути в нього.