Використання системи закупівель Prozorro міжнародними фінансовими організаціями сприятиме швидкому відновленню України та зміцненню національної економіки. Світовий банк уже схвалив використання Prozorro для всіх проєктів, які фінансує в Україні, тож уряд сподівається, що інші міжнародні організації уніфікують правила закупівель через нову процедуру Prozorro. Це забезпечить максимально ефективне використання донорських коштів.

Про це зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко під час відеоконференції з IFI Operational Coordination Group. «Система публічних закупівель Prozorro добре відома місцевим постачальникам, що спрощує доступ українського бізнесу до міжнародних фінансових організацій, які братимуть участь у закупівлях. На сьогодні у Prozorro зареєстровано понад 250 тисяч постачальників і 20 тисяч компаній з надання послуг. Тож використання Prozorro за правилами міжнародних донорів забезпечить широку конкуренцію на тендерах та збільшить залученість українського бізнесу до відновлення України», — заявила Юлія Свириденко.

Вона додала, що Prozorro — це не лише інструмент для проведення торгів, а також екосистема комунікації, навчання та аналізу даних щодо закупівель для всіх учасників цього процесу. Перший віцепрем’єр-міністр закликала всі міжнародні фінансові установи розглядати Prozorro як єдиний інструмент для закупівель в Україні. Нова процеду­ра від ДП «Прозорро» дає змогу гнучко налаштовувати закупівлю за принципом конструктора відповідно до правил конкретного донора.

Учасники зустрічі домовилися про подальшу роботу над аналізом ефективності розробленого модуля донорських процедур.

Завдяки  державній електронній системі Прозорро.Продажі з початку повномасштабної війни до місцевих бюджетів від малої приватизації, оренди держмайна та реалізації землі  надійшло понад 2 мільярди гривень. У середньому, за підсумками понад 14,3 тисячі електронних торгів, ціна зросла у понад 1,8 раза.

«Підсумки торгів у державній системі Прозорро.Продажі свідчать про те, що попри повномасштабну війну бачимо бажання бізнесу інвестувати в українську економіку та розвиватися. Відповідно сплачувати податки та створювати нові робочі місця і додану вартість. А ще таке наповнен­ня бюджетів усіх рівнів — істотний додатковий ресурс для відновлення країни», — зазначила Юлія Свириденко.

Найактивніше майно за час повномасштабної війни реалізовували громади у Київській області — понад 1,3 тисячі успішних аукціонів, Львівській — 1,3 тисячі та у Дніпропетровській — майже 1 тисяча закритих угод.

Більш ніж половину коштів, зароблених громадами під час воєнного стану, — майже 1,3 мільярда гривень — вони отримали від реалізації землі. Найактивніше здавали в оренду сільгоспземлю та продавали несільськогосподарські ділянки громади в Одеській області — понад 560 успішних аукціонів, Черкаській — майже 500 та Львівській — майже 440.

Мала приватизація принесла громадам понад 773 мільйони гривень від початку повномасштабного вторгнення. Найдорожчі приватизовані комунальні активи — Житомирський обласний центр кінематографії, який продала міська рада за 40 мільйонів гривень. А також нежитлові приміщення у Львові площею понад 550 кв. м придбали за 25 мільйонів гривень та площею майже 850 кв. м за майже 18 мільйонів гривень. Із ринком малої приватизації найбільше працювали громади на Львівщині — їм вдалося продати майже 110 комунальних об’єктів, на Дніпропетровщині — понад 80 та на Київщині — понад 50.

Ще понад 43 мільйони на рік під час війни громади отримуватимуть, здаючи майно в оренду. Найбільшу кількість аукціонів за цей період мають громади у Київській області — понад 1,1 тисячі успішних торгів, Дніпропетровській — понад 780 та Львівській — майже 760.

Джерело: Міністерство економіки України