Садиба поміщика Василя Енгельгардта збудована наприкінці XVІІІ століття.
— У маєтку козачкував кріпак Тарас Шевченко, — розповідає заступник генерального директора Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко. — Неподалік будинку росли три столітні дуби, в дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки...
Місце біля Будища надзвичайно мальовниче. Яр підперізує красива широка долина, яку з обох боків обступили невисокі пагорби. Колись вони були вкриті віковічним лісом, тепер тільки деякі з них ховаються в тіні акацієвого гаю. На дні розкішної долини між пагорбами спочиває озеро, яке є свідком п’яти сивих століть. У вибалку, в густій сутіні дерев, стоїть гайдамацька криниця, яка ще донедавна пригощала людей чистою джерельною водою. З розповідей жителів навколишніх сіл, у цих місцях розташовані так звані гайдамацькі «льохи», а вхід — недалеко від озера. Казали, ходи були такі великі, що в деяких місцях вміщалися стайні з кіньми, сховища для зберігання зброї. Шевченко бував там, адже нагадує: «Льохи... і досі видко, тілько вже розруйновані».
Реставратори дуже уважно ставляться до кожного елементу будівлі. Як пояснила директор підрядної організації Олена Яструбова, кожну цеглинку, яку доводиться знімати, перетирають, шліфують і повертають на місце. Якщо ж якийсь із елементів пошкоджено, його відновлюють. Автор?ський нагляд за реконструкцією здійснює архітектор Юрій Лосицький.
За словами працівників Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», майбутній музей ознайомить відвідувачів із життям поета в роки його козачкування, там вони зможуть дізнатися про смаки поета і його оточення. Зокрема планують створити галерею робіт друзів, з якими Тарас спілкувався під час відвідин України.
Мають створити 16 експозиційних залів. Частину з них буде присвячено родині Енгельгардтів. Над концепцією музею працювали наукові працівники Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка».
Вони ставлять перед собою завдання уникнути шаблонності у формуванні експозиції. Оскільки музей Шевченка буде розміщено в колишньому маєтку Енгельгардта, зауважив автор проекту експозиції Тарас Бундик, частина експонатів стосуватиметься його родини. Експонати для музею збирають у Центральній і Західній Україні. Серед особливостей — спеціально виготовлені скульптури з дерева, гіпсу й мармуру.