Ухвалений у першому читанні законопроект про вищу освіту заплановано на розгляд Верховної Ради у другому читанні вже на наступний тиждень. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт, розповідаючи про підсумки роботи перших ста днів міністерства та подальші плани реформування освітньої сфери. 

За його словами, в Міносвіти також активно працюють над іншим законопроектом — «Про освіту», що стосуватиметься передовсім середньої освіти. Третій важливий документ — законопроект про науку та наукову діяльність, котрий унормовуватиме інфраструктуру наукових досліджень.

 Щодо змін у середній школі, котрі вдалося впровадити за цей час, то передовсім, зважаючи на багато нарікань щодо змісту програм та підручників для початкової школи, Міносвіти дозволило вчителям користуватися попередніми програмами та підручниками. «Також, порадившись із вчителями, батьками, громадськими організаціями, ми внесли зміни на наступний навчальний рік до типових навчальних планів, зокрема, вилучили ту норму, яка змушувала школи, навіть ті, які не мають для цього можливостей, обов’язково з 5 класу вивчати другу іноземну мову. Або замість неї, що було не дуже ретельно завуальовано, вивчати російську мову», — сказав заступник міністра освіти і науки Павло Полянський. Відтепер у тих школах, де немає умов, ці години використовуватимуть для інших потреб. Крім того, йдеться й про відновлення курсу етики в 5-х та 6-х класах, а також, за письмовою згодою всіх без винятку батьків класу, дозволено викладати дітям світський курс християнської етики.

 Крім того, в Міносвіти стверджують, що ліквідували корупційні схеми відбору та друку шкільних підручників. Зокрема, скасовано друк підручників для  четвертого та сьомого класів, оскільки процедура їхнього відбору була непрозорою,  книжки рясніють численними помилками та загалом не будуть потрібними у школі  наступного року. Нині спільно з неурядовими організаціями  завершується опрацювання принципово нового механізму конкурсного відбору рукописів підручників і експертні повноваженні МОН обіцяє делегувати незалежній інституції.

Водночас  профільне міністерство наклало мораторій на перевірки та атестацію шкіл, спільно з Національною академією педагогічних наук  розробило  нову редакцію  Концепції профільного навчання у старшій школі (та, що минулої осені була затверджена попереднім керівником Міносвіти, ще тоді викликала багато заперечень освітніх експертів і  нещодавно була скасована).

Ліквідовано й грифування літератури для вишів. «Контроль за якістю підручників у вищій школі мають здійснювати самі університети», — наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. Опріч того, поступово запроваджуються зміни в ліцензуванні та акредитації вишів.

Найболіснішими, звісно, виявилися проблеми, спричинені політичною ситуацією в країні. Нагадаємо, Міносвіти забезпечило можливість для всіх випускників кримських шкіл складати ЗНО на території материкової України. На жаль, із 14 тисяч абітурієнтів, котрі зареєструвалися на незалежне оцінювання, зрештою перереєструвалося лише 600 дітей. Водночас усіх кримських студентів (загалом — півтори тисячі), котрі хотіли перевестися на навчання до материкової України, було переведено до інших університетів.

Зрештою успішно закінчилася й складна історія з доставкою на півострів шкільних атестатів: МОН таки домоглося свого й документи про освіту доїхали до Криму, де їх вручають усім випускникам, які того бажають.

На Донбасі, нагадаємо, діти складатимуть ЗНО лише під час додаткової сесії, котра проходитиме в липні. Якщо й у липні написати тести не буде змоги, луганські та донецькі абітурієнти складатимуть незалежне оцінювання безпосередньо в університетах.