Саме французький Прованс надихнув рівнянку Тамару Горак створити це неповторне лавандове поле. Фіолетові плантації, наче магнітом, притягують охочих насолодитися неповторним ароматом та ще донедавна не притаманною для нас красою.

Красотою квітучої країни можна надихнутися на Рівненщині. Фото зі сторінки у фейсбуці рівнянки Юлії САВУЛЯК

У сезон цвітіння лаванди, а він зазвичай розпочинається 1 липня й триває майже місяць, в село Уїздці неподалік Здолбунова їдуть ті, хто хоче зафіксувати це диво і себе в ньому на фото чи відео. Щоправда, тут заздалегідь розписана кожна година: від 6 ранку й до заходу сонця, коли виходять навдивовижу ефектні світлини, наче ти й справді побував на півдні Франції. У поєднанні з добірним пшеничним ланом, що колоситься неподалік, це унікальний український Прованс. Такого немає в цілому світі.

Свого часу рівняни Гораки купили за два десятки кілометрів від Рівного майже гектар землі, щоправда, не суцільним полем, а кількома ділянками.

«Думали, що посадити. А тоді вирішили спробувати лаванду. Навіть не сподівалися, що в Україні є її саджанці. Виявилося, є і на Закарпатті, й у Полтаві. Отак і втілилася в життя ідея», — розповідає пані Тамара.

Щоб порадувати нас красою, вона багато працює: пересадити, прополоти від бур’янів, які атакують лаванду не менше за інші рослини. Але Тамара Горак робить це з насолодою. Допомагають і сусіди: чи то прополоти (працюють здебільшого вручну), чи доглянути плантації.

Нині тут щонайменше 15 тисяч кущів південної красуні. Їх не обробляють хімікатами, тож лаванда екологічно чиста. Із неї родина виготовляє букетики, сухоцвіти, ароматичні подушечки. Роблять і ляльки-лавандинки — мають уже цілу колекцію. А ще мішечки з лавандовим чаєм, олію й навіть мед. Куштувала такий хіба що на півдні Франції: неймовірний! Тепер його можна придбати тут.  

Тим, хто має присадибну ділянку й кілька кущиків лаванди, Тамара Горак порадила, як їх зберегти і розмножити: «Відшукайте стебло, де закінчується здерев’яніла частина і починається м’який зелений паросток. Там, відступивши вгору два-три сантиметри, треба робити зріз. Тоді лаванда відростатиме й щоразу радуватиме око новими суцвіттями із м’яким ніжним ароматом, який навіть серед зими даруватиме вам літо».

До речі, лавандові поля є вже чи не в кожній області України. Чи то глобальне потепління посприяло, чи одвічний потяг українців до краси. Тож і у воєнний рік відвідувачів українських Провансів не бракує — шукаємо натхнення для нашої Перемоги.