Неабияким досягненням Міжнародного транспортного тижня в Одесі було вже те, що він все ж таки відбувся — незважаючи на нинішні непевні часи та резонанс від одеської трагедії 2 травня. Втім, цього разу традиційний транспортний форум зібрав у 5 разів менше фахівців, ніж зазвичай. 

Багато говорили про налагодження транспортного мосту з Європою. Керівник відділу «Енергетика, транспорт і навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні Вальтер Треттон, зокрема, презентував великий європейський інфраструктурний проект, фінансування якого лише на першому етапі, розрахованому на період до 2020 року, становитиме 250 мільярдів євро. Сума тільки грантів сягатиме 26 мільярдів. Тож Україна цілком може бути задіяна у цьому проекті.

Ще одна шляхова будова сторіччя, про яку йшлося на форумі, — кільцева дорога вздовж усього узбережжя Чорного моря. Цей проект, започаткований ще 2007 року, має поєднати 12 чорноморських країн, а також, через чисельні відгалуження, пов’язати Чорне море з Каспійським, Середземним, Адріатичним та Азовським морями.

Міністр інфраструктури Максим Бурбак нагадав, що цього року під час тристоронньої зустрічі в Софії — за участі профільних міністрів України, Румунії та Молдови — йшлося саме про те, як проляже шлях кільцевої дороги територією цих сусідніх країн: «Означилося два напрямки: один — через Кишинів, а інший — з використанням відтинку Одеса — Рені». Урядовець зауважив, що «перевізники самі обиратимуть шлях кращий», ну, а Україна, звісно, мала б бути зацікавленою, щоб кращим виявився шлях через Одесу.

Серед проектів, у яких Україна розраховує на підтримку ЄС, міністр назвав продовження будівництва Бескидського тунелю у Карпатах. За сприяння Світового банку мають виконувати й роботи з електрифікації залізниці між Одесою та Миколаєвом, а також модернізації рухомого складу. Остання, на його думку, має стосуватися, передусім, українських підприємств. «Головне — це завантажити потужності наших підприємств, — каже міністр. — Найближчим часом ми завершимо угоду з придбання двох магістральних електропоїздів виробництва Крюківського заводу».

Він також зауважив, що незабаром буде підписано угоду про створення спільного підприємства із чеською «Шкодою» — в 2016 році вже буде перший електровоз, зроблений в Україні. Міністр вважає, що вантажні вагони  можна виготовляти на 100% з українських комплектуючих, пасажирські можуть бути «українськими» на 88—90%.

Що ж до реформи українських портів, то наразі, схоже, тут зберігається певна інтрига. Реорганізація, що стартувала близько року тому, передбачала створення єдиної в країні адміністрації морських портів і розведення адміністративної та комерційної діяльності в українських гаванях. Після зміни влади портовики зверталися до керівництва країни з проханням не згортати реформу. Чи було внесено якісь корективи до запровадженої попередньою владою новації — портовики поки що говорити не хочуть. Міністр тим часом наводить факти, котрі свідчать, що кардинальних змін у концепції державно-приватного партнерства не передбачено. Зокрема, Максим Бурбак анонсував створення комісії з проведення першого концесійного конкурсу щодо порту «Южний». Потенційним інвестором є ТОВ «Портінвест», що об’єднало транспортні активи компанії СКМ, котра належить українському мільярдеру Рінату Ахметову.

Міністр зазначив, що техніко-економічне обгрунтування, запропоноване ТОВ, буде розглянуто на чесному, публічному конкурсі. При цьому урядовець зауважив, що відомство не спинятиметься лише на процедурі концесії, а вдаватиметься й до інших форм державно-приватного партнерства, зокрема згадав про оренду. Раніше ініціатори реформи говорили саме про концесію як основну форму співпраці держави та бізнесу. Вона ж бо, наголошувалося, унеможливлює відчуження державного майна.