Протягом останніх днів всі з нетерпінням чекали звістки про долю викрадених ще 22 березня після штурму росіянами військової частини в Бельбеку шістьох військових. Серед них —  і командир 204-ї бригади тактичної авіації імені О. Покришкіна в Бельбеку полковник Юлій Мамчур. Як повідомили кореспондентові «Урядового кур’єра» в управлінні преси та інформації Міністерства оборони, станом на ранок четверга офіційної інформації з цього приводу у них немає. Проте  в Інтернеті з’явилася хоч  неофіційна, проте обнадійлива інформація про повернення бранців з полону. Зокрема про те, що в полоні полковника настійливо намагалися переконати перейти на бік військ РФ. Бранець провів тиждень в одиночній камері на Севастопольській гауптвахті. Там йому ставили провокаційні запитання, на які викрадачі отримували відповіді такого самого характеру. Юлій Мамчур коротко і зрозуміло відповів на запитання, чому не захищалися під час атаки його підлеглі. З його слів, не було чим. Та й кількісного паритету, м’яко кажучи, не мали. На десятьох озброєних ПМами українських військовослужбовців напав, як зауважив Юлій Мамчур журналісту одного з телеканалів, батальйон спецназівців. «Важко прийняти таке рішення, коли знаєш, що сил і засобів не вистачає».

Також разом з полковником Юлієм Мамчуром на нейтральну смугу між Кримом і Херсонщиною ступили командир Першого окремого Феодосійського батальйону морської піхоти підполковник Дмитро Делятицький, його заступник — майор Ростислав Ломтєв та  заступник командувача Військово-Морських сил Збройних сил України генерал-майор Ігор Воронченко.

Напередодні звільнення наших захисників під час брифінгу в. о. Президента Олександр Турчинов зауважив:

— Завдяки вжитим заходам саме зараз відбувається їхнє звільнення. І я дуже сподіваюся, що вже завтра ми зможемо побачити їх у Києві.

Виконуючий обов’язки Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил України наголосив, що всіх військовослужбовців, які проявили мужність і стійкість, буде нагороджено та підвищено по службі.

— Усі вони будуть разом з нами далі захищати Україну, і я щиро дякую всім, хто не зламався і продовжує гідно виконувати свій конституційний обо?в’язок, — сказав Олександр Турчинов.

…День за днем перегортаємо сторінки календаря. Потроху стираються з пам’яті окремі деталі зовсім ще свіжих подій в Криму. Про настрій говорити навіть не доводиться. Думки вже навіть не про нахабно вкрадену територію. Думки так само про тих, хто з початку і ще до сьогодні залишається на бойовому посту, про тих, хто залишився вірним Присязі і народу України, про тих, у кого так само є діти, батьки, друзі. Що відчували ті, хто загарбував, наступав, крав? — невідомо та й, чесно кажучи, бажання немає знати. Нехай усе те буде на їхній совісті і на совісті того, хто віддав наказ діяти. Наша справа — шанувати подвиг тих матросів, мічманів, командирів частин, які з гідністю виконали професійний обов’язок.