Нещодавній спільний агітаційний тур до Одеси громадських діячів з української групи «Першого грудня» та представників держав-членів ЄС в Україні продемонстрував, що вітчизняне уявлення про європейське майбутнє дещо не збігається із західним. У цьому можна було пересвідчитися на зустрічі зі студентами Одеського регіонального інституту державного управління, що була проведена в межах неформального інформаційного проекту «Ідея Європи».

Тут можна було помітити, що наші діячі акцентують на перевагах євроінтеграції — західні воліють говорити про відповідальність. Нинішній лідер групи «Першого грудня», почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький зауважував, що в нас навіть найзатятіші супротивники євроінтеграції воліють їздити на західних автівках. Й особливо наголосив на тому, що коли до Митного союзу Україну буквально тягнуть, то при асоціації Європа, навпаки, ставить певні умови. Мовляв, те, що дають задарма та ще й припрошують, навряд чи є чимось вартісним.

Втім, європейці самі застерігають українців від завищених очікувань щодо західного напрямку. «Євросоюз — це не якесь чудодійне рішення, це не те, що дасть змогу нам уже наступного дня мати краще життя, — каже голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, — це стратегія  національного розвитку, щоб потенціал кожної людини, праця кожної людини давала більший результат».

Політик, котрий питаннями євроінтеграції у рідній Польщі займався ще з кінця 1980-х, сьогодні наводить цифри на користь обраного тоді шляху. Він каже, що коли на початку 1990-х валовий продукт Польщі практично дорівнював українському, то сьогодні він у 2,5 раза вищий від нашого.

В’ячеслав Брюховецький мав нагоду спостерігати початок цього шляху в Польщі: «Я бачив страйки, бачив, як на вулиці Варшави виїжджали трактори і перекривали рух. Не буде просто і в нас. Не буде: завтра підписали, і в нас все пішло як слід — треба працювати».

Насправді ж бо жодних об’єктивних причин для такого відставання Україна не має. «Тут є всі умови для аграрного виробництва, корисні копалини, вихід до моря», — зауважує Ян Томбінські. На його думку, у Європі хіба тільки Франція має настільки потужний природний потенціал, як Україна. Тож задля гідного існування ми просто маємо навчитися його використовувати належним чином. І тут пан Томбінські не погоджується з паном Брюховецьким, що Україна нині виступає в ролі студента, котрий має скласти іспит на свою європейськість. «Ми всі тут студенти», — каже посол. Ніхто не має готових рецептів успіху, є лише «фантастичний механізм солідарності», за яким спільними зусиллями знаходиио кращий варіант розв’язання тієї чи іншої проблеми. Головним у євроінтеграційних процесах він називає «принцип імплементації відповідальності».

Інакше кажучи, шлях до успіху лежить через готовність і здатність виконувати взяті на себе зобов’язання. Навіть звільнення Юлії Тимошенко, на думку Яна Томбінські, є не стільки вимогою Євросоюзу до України, скільки питанням відповідальності  України за власні рішення, що були відображені у спільній заяві саміту Україна — ЄС у лютому цьогоріч.

Дипломат зауважив, що частково Україна їх виконала — коли торік у грудні звільнила Юрія Луценка та Валерія Іващенка. Він наголошує, що подальше просування України шляхом євроінтеграції залежить переважно від неї самої: на поточному етапі вона проходитиме настільки швидко, наскільки швидко український парламент ратифікуватиме необхідні документи.

Референдум для підписання Угоди про асоціацію, на думку Яна Томбінські, не є необхідною річчю, оскільки в угоді немає нічого, що змінювало б суверенність України. Тож виключно від самої України залежить, чи зможе вона скористатися європейським інструментом, аби реалізувати бодай польський сценарій успіху. Сама по собі наявність європейських рецептів, грамотних консультацій та навіть цілком матеріальної технічної допомоги особливих бонусів не гарантує.