В умовах кризи українці зазвичай активно шукають шляхи виходу зі скрутного становища і відкривають для себе нові цікаві можливості. Чимало аграріїв побачили цей шлях у кооперативних сільськогосподарських об’єднаннях.

В Україні такі кооперації створювали давно. Наприклад, кооператив Андрея Шептицького, що функціонував у минулому сторіччі, налічував 15 мільйонів членів, 2 тисячі споживчих та 1,5 тисячі аграрних кооперативів, 26 заводів, нафтову унію та приблизно 100 тисяч гектарів земельного фонду. Навіть нині це вражає. Якщо ж говорити про світовий досвід, то нині приблизно мільярд людей об’єднані в різні кооперативи. Практика свідчить, що саме аграрні об’єднання найприбутковіші. Так, найбільші 96 формувань мають річний грошовий обіг 800 мільярдів доларів.

«Як виявилося, кооперативи не вимерли на українському просторі. Ми знайшли чимало невеликих селянських об’єднань, які успішно функціонують, дають прибуток своїм членам та населеним пунктам, — каже ініціатор заснування Першого національного аграрного кооперативу (ПНАК) Андрій Гордійчук. — Створення та діяльність кооперативів регулюється законами «Про сільськогосподарську кооперацію» та «Про кооперацію». Однак не все так просто, як здається. Ці закони потребують змін, над якими уже працює громадське об’єднання кооперативів. Ми та Український кооперативний альянс взяли на себе ініціативу й активно долучилися до процесу. На сьогодні вже маємо перші результати: найближчим часом ініціативна група завершить розроблення змін до законів, які стимулюватимуть розвиток кооперативного руху в Україні. До кінця року плануємо їх обговорити з урядовими структурами, народними депутатами та громадськістю, згодом передати на розгляд до парламенту. А ось проблем під час заснування кооперативу нам вдалося уникнути. Попри те що початкові інвестиції були незначними, вдалий старт забезпечили однодумці, які, наприклад, безкоштовно проводили лекції та навчальні семінари для майбутніх членів об’єднання».

Кооперативний рух може бути прибутковим та успішним, проте лише за умови відповідальних та обдуманих дій, а також зацікавленості кожного учасника. Тому здебільшого кооперативи створюють на принципах добровільного членства та економічної участі, демократичного контролю, турботи про суспільство, чесної співпраці та особистого розвитку. Такі, здавалося б, прості принципи в майбутньому сприяють вихованню активного та свідомого громадянина, відповідального господаря. Головне, щоб учасники кооперативу хотіли працювати на землі і були відкриті до чесної співпраці.

На початкових етапах кооператив допомагає заощадити: усі витрати — від економічних до організаційних — розділяють між собою його члени. Це дає змогу швидко оптимізувати базові витрати. Чимало селян, які не могли самотужки фінансувати ті чи інші видатки, тепер мають змогу займатись сільським господарством та користуватися перевагами об’єднання. У результаті люди обробляють землю, сіють, доглядають, збирають урожай, вигідно його реалізовують та отримують прибуток. За кілька років цього прибутку буде достатньо, щоб розвивати інфраструктуру села, не чекаючи допомоги від держави.