«19 червня 2017 року Рада ЄС продовжила обмежувальні заходи у відповідь на незаконну анексію Криму і Севастополя Росією до 23 червня 2018 року», — йдеться у прес-релізі РЄ. Рішення про продовження санкцій ухвалили без попереднього обговорення.

Санкції, які обмежують економічні зв’язки Кримського півострова з країнами Євросоюзу, було накладено Брюсселем у червні 2014 року на знак невизнання незаконної анексії Росією українського Криму.

Вони стосуються громадян ЄС і компаній, зареєстрованих на території Євросоюзу. Ідеться про заборону імпортувати товари, виготовлені на території Криму та міста Севастополя, до ЄС; інвестувати в економіку Криму. При цьому роз’яснюється, що європейські громадяни та компанії не можуть купувати нерухомість чи підприємства на анексованому півострові, фінансувати кримські компанії чи постачати їм будь-які послуги.

Окремий пункт стосується туристичного бізнесу, оскільки до вторгнення росіян на українську територію кримські порти входили до маршрутів багатьох міжнародних круїзних компаній. «Європейські круїзні кораблі не можуть заходити у порти Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій», — йдеться у рішенні Ради ЄС.

Євросоюз заборонив також «експорт певних товарів і технологій кримським компаніям чи їх використання у транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, а також тих, які пов’язані з розвідкою і видобутком нафти, газу й мінеральних ресурсів». У тексті рішення наголошено, що європейські компанії не можуть надавати свою допомогу, інженерні й будівельні послуги для зведення інфраструктури, пов’язаної з цими секторами.

Президент Петро Порошенко висловив задоволення з приводу продовження санкцій. «Вітаю рішення Ради ЄС продовжити ще на рік «Кримський пакет» санкцій. Ціна за спробу анексії та агресію має зростати», — написав він на своїй сторінці у Твіттері.

Це не єдина відповідь ЄС на російську агресію проти України. Першою реакцією Брюсселя після окупації Криму РФ у 2014 році були так звані дипломатичні заходи. Серед них скасування регулярних двосторонніх самітів ЄС — Росія і призупинення переговорів з Москвою щодо візової лібералізації. А формат самітів «Великої вісімки», на яких була присутня Росія, вирішено змінити на «Велику сімку». Країни ЄС також підтримали рішення призупинити процес приєднання Росії до Організації економічного співробітництва та розвитку і Міжнародного енергетичного агентства.

Крім цього, Євросоюз ухвалив рішення накласти візову заборону та заморозити фінансові активи в європейських банках 150 політиків і 37 підприємств, «які відповідальні за дії, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету й незалежності України». Ці санкції чинні до 15 вересня 2017 року.

У липні та вересні 2014-го ЄС наклала економічні санкції проти Росії, які зачіпають так звані особливі економічні сектори. А в березні 2015 року лідери країн ЄС вирішили утримувати цей санкційний режим доти, доки Москва не виконає в повному обсязі мінські домовленості, які вона мала виконати до кінця грудня 2015-го. Оскільки мінські домовленості виконано не було, від грудня 2015 року ці санкції продовжували тричі. Вони діють до 31 липня 2017-го.

Цей пакет санкцій обме­жує доступ до ринків капіталу ЄС для п’яти російських державних фінансових інституцій, а також трьох головних російських енергетичних і оборонних компаній. Санкції накладають заборону на торгівлю зброєю й товарами подвійного призначення з Росією, а також перекривають доступ Росії до деяких «чутливих технологій та послуг, які можна використати для видобутку нафти». 

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»