Реалізація Плану заходів з виконання Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року дасть змогу до вказаного часу скоротити чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про це на понеділковому засіданні уряду повідомила міністр соціальної політики Наталія Королевська, коментуючи ухвалене рішення.

В Україні майже 93 тисячі дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. Змінити цю ситуацію покликана Національна стратегія профілактики соціального сирітства. «Ухвалений урядом План передбачає низку заходів, зокрема внесення необхідних змін до законодавства та посилення соціальної підтримки неблагополучних родин. У підсумку ми маємо отримати істотне зменшення соціальних сиріт, і до 2020 року таких дітей має бути майже на 26% менше», — сказала Наталія Королевська. 

Україна шукає можливі формати співпраці з Митним союзом і має намір отримати статус спостерігача в цій організації, повідомив під час брифінгу радник Президента — керівник головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента Андрій Гончарук.

«Ми шукаємо можливі форми співпраці з Митним союзом, з Євразійським економічним співтовариством, але, зрозуміло, такого характеру і такого рівня, який би нам не створював проблем під час нашої співпраці з іншими об’єднаннями, а також відповідав би нашим зобов’язанням у рамках СОТ», — наголосив Андрій Гончарук. 

Наприкінці минулого тижня в Одесі відбувся другий раунд переговорів у форматі 5+2 із врегулювання Придністровського конфлікту. Від 2002 року Молдова і Придністров’я як сторони конфлікту, Росія, Україна та ОБСЄ — як посередники при спостерігачах в особі Євросоюзу та США намагаються у такому складі залагодити усі проблеми довкола невизнаної республіки.

Учасники одеської зустрічі навперебій називали її успішною, хоча схоже було на те, що вони лише видавали бажане за дійсне, або ж робили аванси в бік наступного перебігу перемовин. 

Ми живемо в часи парадоксів: попри те, що більшість базових ідей сучасної трансплантології в різні часи з’явилися саме на теренах нашої держави, в незалежній Україні досі не створено нормальних умов для розвитку цієї галузі. В нас виконують лише близько сотні операцій на рік, а в черзі лише на органну трансплантацію перебувають майже 5 тисяч наших недужих співвітчизників. 

У липні цього року в Україні та Польщі відзначатимуть сумні 70-ті роковини так званої «волинської трагедії». Із чим ідуть волиняни до цієї дати? Які висновки зроблять два народи, приречені на цій землі жити по сусідству? Чи вистачить мужності й мудрості простити взаємні прогрішення і жити далі у добрих сусідських відносинах? 

Те, що зроблено і що необхідно зробити, за традицією оцінюють наприкінці календарного року. Однак у працівників різних галузей існує ще один день, коли вони відриваються від своїх буденних справ й аналізують успіхи та проблеми — це переддень їхнього професійного свята. Саме напередодні такої події ми зустрілися з головою Державного агентства водних ресурсів України Василем СТАШУКОМ, щоб дізнатися, чим живе майже 33-тисячний колектив працівників водного господарства України, які події були для нього найбільш значущими в минулому році. Саме з останнього і розпочалася наша розмова з керівником Держводагентства. 

Упродовж останніх 10 років курс на виробництво великого молока на Придесенні  був доволі ефективним. Середні надої на одну корову в сільгосппідприємствах регіону зросли з 1830 кілограмів у 2003 році до 4289 кілограмів торік. І все ж таки цієї весни фахівці департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації  дійшли висновку, що темпи виробництва молока порівняно із загальнодержавними  уповільнилися: добовий валовий надій у сільгосппідприємствах на 26 березня ц.р. становив 594 тонни, що лише на 11 тонн більше на відповідну дату минулого року.  Це при тому, що об’єктивних причин для зниження надоїв немає. 

Тернопільському водоканалу загрожує чергове відключення від електропостачання. Повідомлення про це ВАТ «Тернопільобленерго» надіслало органам державної та місцевої влади і правоохоронним органам. Енергетикам увірвався терпець бути безкоштовними кредиторами, за рахунок яких покриваються прогалини в ціноутворенні на послуги водопостачання та водовідведення. 

 Польські пенсіонери лише можуть помріяти про долю своїх колег з більш розвинених Японії, Німеччини, Великої Британії чи США, які можуть собі дозволити відпочивати за кордоном на зароблені протягом трудового життя кошти. Зміни у пенсійній системі Польщі, які поміняли принципи нарахування коштів і підвищили пенсійний вік чоловіків і жінок, ще більше віддалили для польських пенсіонерів і без того примарну перспективу полежати в тіні пальм десь на екзотичних курортах.

Днями колега розповів, як намагався довести на газетній сторінці, що ринок не може називатися «Образцовський», а має бути «Зразковим», «Взірцевим». Обурена власниця ринку зателефонувала в редакцію і заявила, що вивіску міняти не буде, бо так записано в документах. На жаль, психологія неповаги до державної мови — реалія сьогодення на Дніпропетровщині. Прикро, що так «історично складається» в краї, який називають колискою запорізького козацтва і який насправді є українськомовним — попри поширену думку про російськомовний регіон.

Саме на допомогу тим, хто не хоче паплюжити мову і небайдужий до її поширення, 2006 року вДніпропетровську було створено Центр історії та розвитку української мови. Про його діяльність розповідає директор, доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Наталія Голікова.