Слов’янськ посідає особливе місце в новітній історії України. Адже це місто із 100-тисячним населенням на півночі Донецької області стало найпершим із окупованих проросійськими незаконними збройними формуваннями у квітні 2014 року. І саме його жителі першими змогли переконатися, що зблизька «рускій мір» разюче відрізняється від пропагандистського дурману і дешевої приманки.

Вона вперше в історії України очолила політичну групу європейських консерваторів та реформістів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. І перша, хто представляє Україну в цій поважній інституції з 2008 року. Нещодавно відповідно до указу нинішнього глави держави Володимира Зеленського депутат Рівненської обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко увійшла до оновленого складу делегації України на 2021—2025 роки.

Черкаський аеропорт зустрічає відвідувачів похмурим виглядом. Брудні кількаметрові вікна від підлоги до стелі нагадують про труднощі минулого століття. Сходи на другий поверх затіняють решту коридору, світло під ними не вмикають для економії. Щось тут закрите шматками фанери, проте сіра гранітна підлога майже чиста. Пам’ятаю, як ще хлопчиком ковзав на ній, ніби на льоду, чекаючи свого рейсу на Полтаву. Тоді, наприкінці вісімдесятих, аеропорт здавався острівцем технологічного майбутнього. Та нині його стан нагадує анабіоз, за якого процеси в організмі настільки сповільнені, що немає жодних виявів життя.

Крилаті велетні «Руслани» і «Мрія» державного підприємства «Антонов» торік були серед перших, хто рятував Україну і світ від коронавірусу. Саме антоновська «Мрія» надихнула Президента України Володимира Зеленського на створення авіакомпанії — національного перевізника з літаків українського виробництва.

На зупинці громадського транспорту у приміському селищі, крім мене, на маршрутку чекала жінка, яка весь час розмовляла по мобільному. Закінчивши розмову, попутниця, з її слів, нетутешня, поскаржилася, що вже 15 хвилин не може виїхати у центр міста.

Народився він в сім’ї лісівника, а малювання для хлопця було лише аматорським захопленням. Після переїзду з гірського села Дубриничі до низовинних Доманинців під Ужгородом Антон розпочав навчання в гімназії. Предмет малювання в ній викладав Йосип Бокшай — чи не найвідоміший у довоєнні часи майстер пензля у краї, один з фундаторів закарпатської живописної традиції.

З біологічної точки зору, білки, жири та вуглеводи — джерела необхідних для організму речовин. Та їхнє споживання не має бути надмірним. І якщо споживання вуглеводів (наприклад цукру), білків (м’яса) можна самостійно обмежити, то ситуація із жирами складніша. Їх вміст мають зазначати на маркуванні продуктів. Але виробники часто вказують недостовірну інформацію, в яких пропорціях, а головне, який саме жир використано. А це має дуже важливе значення, бо чимало виробників, аби здешевити продукт, молочний натуральний жир замінюють трансжирами, зокрема гідрогенізованою пальмовою олією, яка утворюється під час фізичної та хімічної обробки сирої пальмової олії.

ФОП, подаючи звітну декларацію з ПДВ за липень 2020 року, помилився у податковому номері покупця і відповідно додаток 5 був помилковий. У вересні ФОП отримав з податкової акт камеральної перевірки про невідповідність даних з податкової звітності і реєстру податкових накладних. Після отримання акта ФОП подав уточнюючий розрахунок для усунення даних неточностей. В електронному кабінеті в розділі «Електрон­не адміністрування ПДВ» після подання уточнюючої звітності всі показники вирівнялися.

Права людини — це її природні можливості, що забезпечують гідність і свободу діяльності в усіх сферах суспільного життя. Українцям їх гарантують Основний Закон — Конституція і міжнародні угоди. Стаття 21 Конституції визначає, що всі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах. А утвердження і забезпечення прав і свобод людини — головний обов’язок держави.

Тривав повітряний бій. У небі було тісно — воно палало вогнем і, мов гігантська м’ясорубка, перемелювало людей і машини. Охоплені полум’ям німецькі й радянські літаки падали на землю. Аж ось кулеметна черга ворожого «фокке-вульфа» прошила фюзеляж радянського Іл-2. «Дотягти б до своїх», — подумав командир. «Товаришу лейтенанте, взуття горить, тліє ранець парашута», — прокричав ззаду стрілець-радист. «Стрибаємо».