Про те, як аварія на ЧАЕС вплинула на безпеку, довкілля та людські життя, — у тематичній добірці «Урядового кур’єра»

Біля пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи в центрі Рівного зазвичай збираються двічі на рік: 14 грудня у День ліквідатора і 26 квітня, який поділив життя всього світу на до і після.

26 квітня Україна і весь цивілізований світ ушановуватиме чергові роковини з дня аварії на Чорнобильській АЕС, яку фахівці назвали катастрофою ХХ століття. 9 грудня 2020-го Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки та підготовку заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи». Серед першочергових заходів, яких треба вжити урядові, в третьому пункті указу зазначено: «Опрацювати питання щодо актуалізації загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему».

Коли вся увага прикута до пандемії, карантинних обмежень та порятунку хворих на коронавірусну недугу, здається, що інших проблем зі здоров’ям не існує. І якщо планові операції заморозили на певний час, то й хвороби зачекають. Однак для багатьох категорій пацієнтів, які мають хронічні захворювання, вроджені вади розвитку недоступність медичної допомоги означає інвалідність або й смерть.

За даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), на участь у зовнішньому незалежному оцінюванні-2021 зареєструвалося майже 390 тисяч осіб. Це випускники шкіл, професійно-технічних закладів і випускники минулих років: відповідно 56%, 30% і 14% загальної кількості. Графік ЗНО такий: розміщення запрошень-перепусток — до 30 квітня; додатковий період реєстрації — 6—18 травня; початок тестувань — 21 травня (перші тести будуть із хімії); закінчення тестувань — 15 червня (географія); додаткова сесія — 29 червня — 16 липня; усі підсумки оголосять до 23 липня.

Аліментні реформи, які були проведені, суттєво змінили підходи держави до регулювання примусового стягнення аліментів. Іншим наслідком цього є істотне ускладнення розуміння пересічними громадянами усіх тонкощів правового регулювання аліментних відносин. У своїх публікаціях ми намагаємось роз’яснити найбільш важливі питання, щоб надати громадянам достатні уявлення про чинне сімейне законодавство. Сьогодні основна увага буде присвячена окремим особливостям взаємодії стягувача аліментів та їх платника з державним або приватним виконавцем.

Отже, влітку з рахунків українців-боржників розпочнеться так зване автоматичне списання коштів. Ця новина, яка з’явилася останніми днями, зачепила і пересічних фізичних осіб, і бізнесменів, і експертне середовище. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, як може розвиватися ситуація.

Із 19 квітня фізичні особи — підприємці, наймані працівники підприємств, діяльність яких призупинено на час перебування регіону, де вони працюють, у «червоній» зоні, отримали право на фінансову компенсацію від держави. Як і ФОП-пенсіонери й ФОП з інвалідністю, яких звільнено від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Як часто в житті нам доводиться стикатися з порушенням наших прав? Чи можна цьому запобігти і протистояти? За соціологічним дослідженням «Що українці знають і думають про права людини», яке вже третій рік поспіль проводить Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, 61% опитаних визнає, що в Україні існує така проблема, як дискримінація. Часто дискримінованими вважають себе 6,5% опитаних, іноді з цією проблемою стикаються понад 26% респондентів. Начебто це й не дуже багато. Та ми принаймні почали визнавати існування цієї проблеми, адже ще півтора десятка років тому більшість українців вважала, що такої проблеми взагалі не існує. Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» набув чинності 6 вересня 2012 року. Він визначає її як рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї щодо особи чи групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

Перша партія вакцин, розроблених німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer, прибула в нашу країну минулої п’ятниці. Відбулося це завдяки глобальній ініціативі COVAX, за якою Україна безкоштовно отримала 117 тисяч доз препарату Comirnaty — саме так названо вакцину.