В Україні цілковито погоджуються з такою позицією лише з тією поправкою, що ситуацію на Донбасі називають збройною агресією сусідньої держави та окупацією наших територій. В усьому іншому голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер таки має рацію. 

На тлі всеукраїнської ейфорії з нагоди запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу дедалі у глибшу тінь часових нашарувань відходять наші нагальні проблеми, з якими стикаємося щодня. Звичайно, всі пишаємося, що Київ — столиця однієї з європейських країн, яку нині вважають фактично рівною серед рівних у «сім’ї вольній, новій». Тут завжди пам’ятатимуть боротьбу за кращу долю, цивілізоване майбутнє, повагу до людської гідності… 

ЗМІ обґрунтовано порушують проблему збирання, транспортування, сортування й переробки сміття в містах і селах. Свого часу Тернопільська міська рада досягла домовленості з однією з австрійських фірм щодо будівництва сміттєпереробного заводу на базі колишнього комбайнового. Та втілити заплановане тоді не вдалося через кон’юнктурність керівництва. З тієї самої причини не змогли реалізувати задум будівництва такого виробництва, яким мали зайнятися шведи, і скористатися інвестиціями для цієї мети однієї з італійських фірм. Як показує досвід, найкращий стимул для інвесторів, що мають намір вкладати кошти у сміттєпереробні заводи, — надання можливості пільгового кредитування й податкових канікул терміном на 3—5 років, прозорий спрощений механізм отримання дозвільних документів. На державному рівні потрібно створювати сприятливий клімат і заохочувати бізнес до інвестування сучасних технологій з переробки та утилізації відходів. 

Бібліотека в нинішніх умовах — це не тільки книгосховище, а й центр спілкування, діалогу, неформальної освіти, дозвілля. Особливо це актуально для територій, наближених до АТО, де велика кількість переселенців. Вони як ніхто мають потребу в різних освітніх та реабілітаційних послугах, які безкоштовно надають на базі бібліотек. Але ці заклади, особливо евакуйовані із зони конфлікту, переживають нині нелегкі часи, намагаючись працювати по-новому. Про це розмова з директором евакуйованої з Луганська обласної універсальної наукової бібліотеки Інною РИБ’ЯНЦЕВОЮ.  

Чергові одкровення, які нещодавно озвучив на весь світ «батько руських скрєп», вкотре підтвердили прогнози експертів, що інформаційна війна країни-агресорки надалі тільки посилюватиметься. На жаль, вона не обмежується тільки усною творчістю. Не секрет, що в наукових виданнях чимало подібної маячні понаписувано російськими руками. 

Довіра українців до вітчизняної судової системи становить приблизно 5%. Така статистика. Щодо кількості засуджених за злочини, яких ці люди не скоювали, даних немає. Проте такі випадки непоодинокі. Правозахисники кажуть, що несправедливо засуджених лише серед тих, хто відбуває довічне покарання, майже 100 осіб. За кожним із них — рідні й близькі, чиї життя після винесення таких вироків фактично зруйновано. Правозахисники наполягають на необхідності запровадження механізму перегляду остаточних вироків у справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини. Адже від судової помилки не застрахований ніхто, і таке трапляється навіть у судах тих країн, де довіра до цієї системи в рази вища, ніж в Україні. 

Добре знане всіма при­слів’я «під лежачий камінь вода не тече» актуальне завжди. Зокрема коли йдеться про зміни в житті держави загалом і процеси децентралізації зокрема. Тож у багатьох випадках стереотипне твердження, що об’єднання громад у деяких регіонах пробуксовує через небажання сільських спільнот приєднуватися до цього процесу, шите білими нитками. Насправді це відбувається тому, що чимало керівників на рівні районів, населених пунктів інертні або бояться втратити посади, а жителі сіл і селищ здебільшого просто не знають про переваги створення ОТГ. Там же, де ініціативу проявляють місцеві керівники, об’єднання відбувається досить динамічно. Наочним підтвердженням цього може стати історія створення і діяльність першої об’єднаної територіальної громади на Прикарпатті. 

Зайве нагадувати, що українська економіка потребує іноземних інвестицій, які могли б її оживити. Як зайве наголошувати, що наша країна не приваблива для закордонних фінансових донорів, яких відлякують корупція, нестабільність, брак гарантій. 

Ліси у восьми областях залишилися фактично без догляду. Сотні мільйонів гривень проходять повз держбюджет. Роботи з лісорозведення фактично припинено. Це лише дрібка фактів зі свіжих матеріалів провідних експертів Світового банку щодо стану нашої лісової галузі. Їхнє нещодавнє оприлюднення спричинило хвилю емоцій і коментарі парламентаріїв, бізнесменів, лісоводів-практиків, урядовців і громадських активістів. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева зазначила, що доповіді експертів уважно вивчать у відомстві й візьмуть до уваги. 

Луганщина святкує 79-у річницю з дня утворення області. Для жителів краю підготовлено різноманітні заходи, серед яких Форум земляків. Як їм розповісти про всі зміни коротко й емоційно? Музейники підготували 5-метровий банер-виставку про те, як вдалося об’єднати під патронатом евакуйованого з Луганська обласного краєзнавчого музею десять районних і ще кілька народних музеїв.