У якому війську служити добре? Звичайно ж, у мирному. Але… в один момент війна перевернула життя тисяч українців. Одні втікали зі сходу від смерті й розрухи. А інші — із заходу, центру, півночі, полишаючи домівки, бізнес, комфортні робочі місця, сім’ї й дітей, рушали туди, де їхня поміч була вкрай потрібною. Вони стали на захист своєї землі. До когорти добровольців активно долучалися жінки, дівчата — пацанки і панянки. Згодом навіть скептики-чоловіки погодилися: жінка і військова справа поєднувані. Це засвідчили участь жінок у боях і досягнуті результати. Маючи офіційну посаду на полі бою комірниці чи кухаря, жінки виконували бойові завдання як розвідниці, стрільці. Прекрасні результати не лише вразили чоловіків, а й змусили військові чини врегулювати питання призначення на бойові посади жінок. 

У Чернівцях щоразу восени прийнято згадувати алопецію 1988 року — масове облисіння дітей (тотальне чи часткове), що супроводжувалося нервовими розладами, страшними снами, бронхітами, ураженням шкіри, болем у суглобах. Традиційно першу скрипку у таких спогадах грає доктор медичних наук професор, почесний громадянин Чернівців Леонтій Сандуляк. Останніми роками Леонтій Іванович упевнився нарешті в діагнозі й на запитання «Що спричинило випадіння волосся у маленьких чернівчан?» відповідає: «Це було отруєння комплексом солей важких металів, серед яких домінував талій». 

«За моїми відчуттями, музеї можуть слугувати молитовними будинками. Це місце, де поважають творчість людини і відчувають спадкоємність, зв’язок із минулим. Це місце дає нам відчуття людської гідності й допомагає прагнути до власної творчої самореалізації», — це слова відомого американського мільйонера-філантропа Нортона Саймона, внесок якого в колишній муніципальний музей був таким, що установу названо його ім’ям.

І в України така благородна діяльність має глибоке коріння. Скажімо, Богдан Ханенко збудував не тільки музей для своїх колекцій, а й дохідний дім поряд, щоб гроші від здачі квартир ішли на його утримання. Не менш знана родина Терещенків, які 80% доходів від своєї діяльності віддавали на благодійництво. Ті суми, які жертвували на духовний розвиток власного народу Костянтин Острозький, Петро Могила, Іван Мазепа, й нині викликають захоплення.

Як допомогти родинам, де є зниклий безвісти? Чи однаково горе від невідомості переживають люди по обидва боки розмежування? Такі питання пропонує поставити перед собою кожному відвідувачу фотопроект Брендана Хоффмана «Невідомість. Сім’ї зниклих безвісти з обох сторін конфлікту», який підтримав український офіс Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та привіз на Донбас, приурочивши до старту нової соціально-психологічної програми. 

В улюбленому місці відпочинку миколаївців, яхт-клубі, відкрито після реставрації Турецький фонтан. Подія начебто не з розряду великомасштабних. Утім, чи не для кожного миколаївця символічна. Адже має як історичне, так і практичне значення. Відновлення фонтана — чи не перший реальний приклад повернення старовинному яхт-клубу його колишнього обличчя, бо донедавна це місце «прикрашали» лише сучасні потворні архітектурні форми. А практичне значення в тому, що відтепер з фонтана постійно біжить чиста джерельна вода. Місцеві жителі вишикуються в черги, аби її набрати.

Легенд навколо Турецького фонтана безліч. А історична правда така. Цю територію, що називалася раніше Спаською балкою, головний командир Чорноморського флоту князь Григорій Потьомкін обрав для будівництва своєї літньої резиденції. У 1792 році поряд з палацом спорудили й фонтан. Цікаво, що тоді сюди підходили військові кораблі для поповнення запасів прісної води зі спаського джерела. 

У Полтаві цього року неврожай на виноград і яблука, зате непогано вродили волоські горіхи. Уже чимало їх валяється, розчавлених, на асфальті. Тож господарі горіхових дерев намагаються хутенько зібрати врожай, щоб їх не випередили нахабні спритники, яких чимало з’явилося останніми роками. Ці безцеремонні особи без тіні сумління серед білого дня залазять, застрибують на чужі горіхи, обтрушують їх, набивають мішки, сумки чи й просто глибокі кишені. Й не криючись, переходять, перебігають до інших дерев, які ростуть уздовж дворів, абсолютно не реагуючи на тих, кого вони обкрадають. Тому що горіхи — нині дуже ходовий товар. Полтавські перекупники торік приймали їх по більш як 100 гривень за кілограм.

А більшість нальотчиків на горіхи — це старшокласники міських шкіл. Для них 100 гривень — звичайно ж, великі гроші.

Після публікації в «Урядовому кур’єрі» статті «Фінти з балансом» (номер від 1 липня 2016 року), в якій ішлося про намагання Чернівецької облради забрати у свою власність 3,45 гектара землі Чернівців, Чернівецька міськрада подала позовну заяву в Київський господарський суд. Вимога — скасувати рішення обласної ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Заставнянській, 134 для оформлення права власності на цю землю за Чернівецькою обласною радою. 

– Громада нашого району проти спорудження ЦСВЯП і ми, депутати, їх у цьому одностайно підтримуємо, — зазначено у цьогорічному зверненні Іванківської райради до Верховної Ради України, Київської обласної ради та місцевих рад сусідніх районів Київщини.  

Луганщина вважається степовим краєм — ліси займають менше десятої частини території області. Щоправда, його неабияк змінила людина: де знайшла чорноземи — здебільшого давно розорала. Тож завдання Луганського природного заповідника — зберегти деякі його ділянки у вигляді, близькому до первісного. Поки що це неможливо зробити, скажімо, у Провальському степу з його Королівськими скелями, які нині на тимчасово не підконтрольній Україні території. Але склад заповідних об’єктів області поповнюється навіть упродовж останніх двох років, коли на значній території проходить АТО. Одним з нових заказників загальнодержавного значення стала Ковильна балка, розташована в Біловодському та Міловському районах.

До одних і тих самих проблем у нас часто підходять із кардинально протилежними мірками: або «зрада», або «перемога». Скажімо, наші дороги. Назвати їх якісними чи хоча б нормальними навряд чи у когось язик повернеться. Те, що вони одні з найгірших, свідчить і недавнє міжнародне дослідження.