Три київські дні минулого тижня у нобелівського лауреата письменниці Світлани Алексієвич були заповнені зустрічами з читачами і шанувальниками, зокрема й щодо видання українською мовою її «Чорнобильської молитви» у перекладі Оксани Забужко напередодні 30-ї річниці Чорнобильської трагедії. Спілкувалася письменниця зі студентами і викладачами у двох провідних вишах країни: університеті ім.Т.Шевченка і Києво-Могилянській академії. Всюди її вітали аплодисментами і стоячи, відзначили званням почесного доктора НаУКМА, дарували квіти і проголошували схвильовані слова пошани. Навіть їхали до Києва «на Алексієвич» з-за кордону, як зізнався молодий польський режисер. 

Тільки луганчанин знає, що до Щастя 19 кілометрів, а між «Україною» та «Росією» — одна трамвайна зупинка. То жарти мирного життя, коли міський кінотеатр і супермаркет мали такі гучні імена. Тепер стелу біля знаменитого мосту, де відбуваються обміни полоненими, зрешечено осколками снарядів і кулями; лінія розмежування проходить по річці Сіверський Донець, а супротивника можна бачити неозброєним оком. Саме в Щасті тепер місце постійної дислокації добровольчого батальйону патрульної служби поліції особливого призначення«Луганськ-1». Це єдиний підрозділ правоохоронців, який несе службу на «нульовці» в зоні АТО — майже пліч-о-пліч з військовими.

Упродовж останніх двох років статус учасника антитерористичної операції вже отримали понад 200 тисяч патріотів, які захищали Україну від сепаратистів і їхніх російських посіпак. І коли ці мужні люди повертаються додому, їм дуже потрібна допомога: медична, психологічна, соціальна, правова, фінансова. Держава, звісно, допомагає їм чим може. Проте на часі чергова демобілізація, тож кількість людей, які потребуватимуть підтримки, збільшиться. Тому державі в цьому питанні вирішили допомогти представники громадських об’єднань, соціально відповідального бізнесу та волонтери.

За ініціативи Всеукраїнського об’єднання учасників АТО «Українці — разом!» за підтримки Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО й вітчизняного бізнесу стартувала програма соціально-правового забезпечення учасників бойових дій, презентована як «Соціальна картка учасників АТО». 

У межах ініціативи виїзних засідань Вишеградської четвірки в Україні угорська сторона у співпраці з партнерами організувала у Вінниці конференцію, покликану ознайомити представників бізнесового середовища краю з найкращим досвідом розвитку малого і середнього бізнесу в Угорщині, Польщі, Словаччині та Чехії. Адже ці країни зберігають політичну єдність щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС — вони надійні партнери нашої держави на шляху до євроінтеграції.

«Всі країни Вишеградської четвірки зацікавлені в демократичній, успішній, добре розвиненій Україні, — запевнив державний секретар з політики безпеки і міжнародного співробітництва Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Іштван Мікола. — Малий і середній бізнес — це основа економіки, розвиток яких забезпечує стабільність». 

Той, кому доводиться їздити дорогою від Черкас до Сміли, знає, як по ній пересуватися — асфальтове покриття розтануло разом із снігом. На узбіччях часто побачиш пошкоджені машини. Тим часом Служба автомобільних доріг області, на чиєму балансі дорога, запевняє, що ситуацію виправить. А поки що радить водіям запастися терпінням та вчитися оминати ями. Ось тільки навіщо вкладати в ремонт дороги десятки мільйонів гривень, якщо кожні два-три роки знову потрібно починати все спочатку? 

Перші випускники Тренінгового центру спецпідрозділу КОРД, які пройшли навчання за участі фахівців США, тепер розпочнуть підготовку спеціалістів із захисту свідків. Саме формування цієї служби стане одним із ключових елементів побудови не лише нової поліції, а й реформи правоохоронної і суддівської системи України загалом. 

«Я сам вірменин, який народився в Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм… Україна — друга моя батьківщина», — писав Сергій Параджанов, творець славнозвісної стрічки «Тіні забутих предків», яка увійшла в рейтинг найкращих фільмів усіх часів і народів. 51-шу річницю її виходу українці відзначили в «Мистецькому Арсеналі».

Експозиція, яку розмістили в дев’яти залах, відтворила культуру фільму, ознайомила з місцями зйомок, візуалізувала спогади причетних до його створення. Глядач мав змогу з’ясувати, що в ній художній вимисел, а що реальність. Дослідженню допомагали аркуші-розкадровки, зроблені рукою режисера, невідомі роботи художника фільму Георгія Якутовича та художниці з костюмів Лідії Байкової. 

За збереженням і використанням лісів судять про культуру народу. Про те, як  колектив виконує завдання держави, розповідає начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар.

Коли скресає крига і перші невеликі потічки хоч і поволі, проте вперто прориваються крізь льодяні тороси на бистрину, намарне чекати від них чистоти та прозорості. Усьому свій час. Спершу вода, долаючи чималий опір, буде каламутною, нестиме геть усіляке сміття, гілляччя,  інший непотріб. Затим потроху вгамується, набере нової сили, щедро поїтиме береги, віддзеркалюючи довколишній розмай.

Децентралізація, розпочата в нашій країні, чимось нагадує таку розкуту річку, друга весна якої нестримно рве греблі старої закостенілої системи і скам’янілого менталітету, що сформувалися  впродовж  багатьох десятиліть. Вона покликана докорінно змінити химерну будову централізованої держави, яка узвичаєно все вирішувала за всіх. І вже змінює її, віддаючи значну частину загальнодержавних повноважень і фінансів  владі, обраній громадянами, яка перебуває найближче до людей, — органам місцевого самоврядування в їхньому європейському розумінні. 

Професійно-технічні заклади опинилися в патовій ситуації: цього року держава передала їхнє фінансування на місцевий рівень, але в областях по-різному реагують на проблему. «УК» дізнавався, як вирішують питання забезпечення й реформування мережі загалом в Україні та в найбільш проблемних регіонах.