Зшиток номерів літературно-художнього журналу, який виходив у Санкт-Петербурзі й спокійно пролежав століття у прабабусиній скрині, викликав неабиякий інтерес. Називався «Пробужденіє» — саме так, через «і» з крапочкою, оскільки в 1914 році це була норма російського правопису. 

Схоже на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості (Міненерговугілля), з огляду на вагомі успіхи у диверсифікації постачання газу в Україну та низький рівень його споживання, поставило за мету цьогоріч узагалі відмовитися від імпорту блакитного палива з Російської Федерації. Саме про це, а ще й про те, що ціна на нього в другому кварталі цього року не перевищуватиме 160—170 доларів за тисячу кубометрів, нещодавно заявив очільник Міненерговугілля Володимир Демчишин. Чи зможе наша держава постачати газ за такою низькою ціною і «забути» про російський Газпром? Яка взагалі ситуація на нашому ринку 2016 року? Чи зможемо ми збільшити видобуток газу власного виробництва і мати ще більше «козирів» у такій важливій справі, як енергонезалежність країни? 

У лютому зафіксовано зростання ВВП на 1% та рівня промислового виробництва на 7,6%. Ці дані Державної служби статистики Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ототожнив з проявами макроекономічної стабілізації в країні. Він запевнив, що ця стабілізація можлива в подальшому лише за умови продовження реформ, які беруть початок ще двома роками раніше. «Нам необхідна, передовсім, політична стабільність і відповідальність всіх політичних сил. Вони не мають орієнтуватися на рейтинги. Сподіваюся, в найкоротші терміни політичну кризу буде розв’язано. Я прийму будь-який зі шляхів», — резюмував глава уряду.

Учора Президент Петро Порошенко відвідав з робочою поїздкою Харківщину. Тут зосереджено величезний промисловий і технічний потенціал, який має неабиякий вплив на економічні показники країни. Тож глава держави відвідав Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», де ознайомився з роботою ядерної установки в режимі комплексного випробування та проектом зі створення ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів».

Петро Порошенко й посол Сполучених Штатів Америки в Україні Джеффрі Пайєтт взяли участь у контрольному пуску цього технологічного дива. Глава держави назвав цей проект вдалим прикладом співпраці в галузі ядерної безпеки і нерозповсюдження ядерної зброї. Проект розроблено за підтримки США в межах реалізації таких програм. 

Учора один із захисників Надії Савченко  оприлюднив на своїй сторінці у Twitter лист підзахисної, написаний нею після ухвалення вироку російським судом. У цьому тексті кремлівська бранка дякує всім, хто  підтримував її, зокрема й у день вироку.

«Це було класно! Ми зробили всім очевидне відкриття, що суд у Росії — це не закон, а цирк шапіто… Судді і прокурори мали просто жалюгідний вигляд і після суду пішли заливати своє горе горілкою. Відмучились, думають вони. Насправді ж вироком мені вони підписали смертний вирок собі», — стверджує Надія Савченко. 

Дитина — це поки що маленька, однак людина, яка має свої права. Але через те, що вона менша і слабша за дорослого, захистити ці права їй часом дуже складно. Отже, саме діти — одна з найвразливіших категорій у суспільстві.

Сумна статистика свідчить, що останнім часом в Україні зріс рівень напруги й насильства в суспільстві, тобто на макрорівні. Тому не дивно, що це автоматично переноситься й на мікрорівень — у наші родини. Ніде правди діти, інколи батькам простіше підняти руку на сина чи доньку з «виховною» метою, ніж спробувати спокійно пояснити, в чому й коли нащадок припустився помилки.

Як і передбачали півроку тому чимало експертів, тенденція до зниження депозитних ставок банків лише набиратиме обертів. «УК» вирішив ретельніше розібратися в цьому питанні: кинути оком на нещодавнє минуле, порівняти його із сьогоденням і спробувати спрогнозувати майбутнє.

Для цього достатньо глянути на порівняльну таблицю: депозитні ставки в окремих банках на початок червня 2015-го та на початок березня 2016 року. Ці банки завжди були дуже активними учасниками депозитного руху і швидко реагували на всі зміни на ринку. Тому саме ці фінустанови і доречно наводити для різних порівняльних прикладів.

Минуло вже понад місяць після резонансної погоні в Києві поліцейських патрульних за автомобілем BMW, водій якого не зупинявся навіть на попереджувальні постріли, внаслідок яких було смертельно поранено одного з  пасажирів. І ця трагічна історія  залишається ледь не топ-темою у ЗМІ. Записи відеореєстраторів переслідування «мажора» в ніч на 7 лютого вже переглянули в соцмережах мільйони людей. Одні обвинувачують Сергія Олійника, що здійснив цей фатальний постріл і якого вже заарештовано за рішенням суду, інші (і їх багато) виправдовують дії поліцейського під час виконання службових обов’язків. На підтримку Олійника відбулися мітинги у Києві та Львові. А згодом свою позицію щодо цієї події висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк: «Уряд наполягає на незалежному політично незаангажованому чесному і прозорому розслідуванні стосовно поліцейського, який виконував свій обов’язок, був на службі й здійснював заходи із виконання службових обов’язків». 

Що спільного між українцями та японцями? Спільні слова. Спільні предки українців-сіверян і японських самураїв — сармати сувари. Енергія кі у японців — життєва енергія людини. І наші слова, які містять ту саму частинку кі. Ці слова — доказ того, що й у нас колись було слово на позначення життєвої енергії. Можливо, так її йменували козаки-характерники, припускають сходознавці.

А ще, за переказами, козаки-характерники ухилялися від куль, ловили їх руками, рубали шаблями стріли на льоту. І  в Японії самураї рубали мечами кулі на льоту. Як відомо, існує кодекс честі самурая — бусідо. У козаків теж були неписані правила доблесті. Тому козаків уся Європа зараховувала  до лицарського стану. А лицарство, кажуть, до Європи принесли  сармати. Ось така історична круговерть.  

Нині серед політиків триває жорстка, але пуста, заздалегідь безрезультатна дискусія щодо наведення ладу в Україні. Серед найважливіших і першочергових завдань такі: забезпечення миру в країні, організація на інноваційних засадах функціонування економіки (діє у спотвореній формі та не дає повномасштабних потенційних результатів), встановлення верховенства права (руйнування корупції й корупційних схем).

Нинішні політики й державні управлінці, заздалегідь знаючи безрезультатність намагань провести демократичні зміни з наявним нормативно-правовим забезпеченням, бачать вихід лише у черговому переформатуванні політичних сил, кадрових перестановках тощо.