Наприкінці минулого тижня Верховна Рада ухвалила пакет документів, пов’язаний із податковими й бюджетними змінами. Про важливість підтримки таких рішень годі й говорити. Щоправда, експертам потрібен час на опрацювання та озвучення своїх критичних і позитивних висновків. Тож не дивно, що цієї неділі Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк свої традиційні десять хвилин присвятив темі кошторису на 2016 рік. 

Нині на державному обліку перебуває 148 тисяч об’єктів культурної спадщини, з яких 7550 внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Багато це чи мало? Спробую відповісти.

Історико-культурна спадщина України формувалася під впливом кількох чинників. Поза сумнівом, найголовніший серед них внутрішній. Руками відомих і безіменних майстрів творилися пам’ятки історії й археології, містобудування й архітектури, мистецтва і документальні.

Цього року в межах реформування системи державної реєстрації уряд ухвалив рішення про ліквідацію Державної реєстраційної та Державної виконавчої служб. Це перший крок на шляху до досягнення європейських стандартів надання адміністративних послуг кожній людині, а також удосконалення роботи системи електронних онлайн-сервісів державними органами. 

У різдвяно-новорічний період  особливо хочеться дива. Та очікування чогось надзвичайного іноді менш важливе, ніж змога подарувати незабутні враження. Тож Центральний спортивний клуб Збройних cил України разом із небайдужими людьми у переддень Різдва за григоріанським календарем подарував невеличке свято тим, хто найбільше потребує уваги та турботи, — дітям із соціально-незахищених сімей. 

Хоч 2015-й ще не закінчився, але вже напевно можна сказати, що він виявився в Україні найтеплішим. Є змога оприлюднити й кінцеві результати. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, середньорічна температура повітря в Києві сягнула 10,5°С. Це на 0,6°С вище, ніж попереднє рекордне значення в 2007 році. Уперше середньорічна температура повітря у столиці перевищила 10°С. 

Напередодні Новоріччя з’являється багато атрибутів майбутнього святкування. Місто прикрашають яскравими вогниками й мішурою, на головній площі встановлюють красуню-ялинку, поряд ярмаркують.

На вигляд усе дуже красиво і по-європейськи. Тут тебе нагодують, пригостять глінтвейном, запропонують сувеніри. Загалом усе чудово, ніби все для людей. Але чи так це насправді? 

Президент України

Звільнив

Народні обранці змогли висловити своє «за» щодо проекту кошторису країни з першими півнями. Документ доопрацьовували ближче до опівночі в синхронному режимі у Будинку уряду на позачерговому засіданні Кабміну й у Верховній Раді — під час засідання Бюджетного комітету парламенту. Врешті о 3.02 доопрацьований урядовцями проект закону про держбюджет дійшов до «голосувальників». Парламентаріям запропонували підтримати оновлений документ з дефіцитом у 3,7% ВВП, доходами 595 мільярдів гривень і видатками 667,7 мільярда. Абсолютний показник граничного дефіциту держбюджету залишився без змін — 83,7 мільярда гривень, як і граничний показник державного боргу — 1,5 трильйона гривень. Показник держгарантій становить 28,2 мільйона гривень, а обсяг запозичень — 202,997 мільярда гривень. В оновленому документі закладено прожитковий мінімум із 1 січня 2016 року на рівні 1330 гривень, з 1 травня — 1399 гривень, а з 1 грудня — 1496 гривень. Розмір мінімальної зарплати також поступово зростатиме: з 1 січня — до 1378 гривень, з 1 травня — до 1450 гривень і з 1 грудня — до 1550 гривень. 

У січні-листопаді цього року в державний бюджет надійшло понад 522 податкові мільярди гривень. Про це журналістам повідомив голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров на прес-конференції, присвяченій результатам роботи ДФС за 2015 рік. За його словами, цього року ДФС суттєво перевиконала надходження в бюджет. У вересні це дало урядові змогу збільшити дохідну частину бюджету та, відповідно, план для державної фіскальної служби на 24 мільярди гривень, які потрачено на індексацію мінімальних зарплат, пенсій тощо. 

Схопило серце — і нема людини. Цих трагічних історій, що трапилися зі знайомими, друзями, родичами, мабуть, по кілька в кожного з нас. Щороку від серцево-судинних хвороб помирає півмільйона українців. Ці недуги становлять дві третини структури смертності в Україні. Велика частка серед них — гострі інфаркти міокарда.

«Статистика щодо гострих інфарктів не змінюється в нас 60 років. Знаємо, що потрібно робити, але не робимо. Ідея проста: треба швидко відкрити артерію. Бо крім того, що люди помирають, багато стають ще й інвалідами, залишаючись на утриманні в держави. Приблизно 18% після інфаркту зазнають аневризми шлуночка. Але якщо допомогу надати в перші дві години — то лише 2%», — каже завідувач відділення інтервенційної кардіології Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска професор Юрій Соколов.