Усі розвинені країни дбають про захист свого споживчого ринку, застосовуючи механізм технічного регулювання, зокрема сертифікацію продукції. Реалізувати харчові продукти без підтвердження їхньої безпечності відповідними документами, виданими або визнаними в межах ЄС, через ринкову мережу неможливо.

У США встановили жорсткий контроль за імпортованими харчовими продуктами на законодавчому рівні. Канада, Австралія та Японія теж мають подібні системи перевірок. Постачати харчові продукти на їхні ринки без ретельного контролю уповноважених державою органів також неможливо! А в Україні ситуація з якістю харчів суперечлива через скасування обов’язкової сертифікації. Натомість парламент ухвалив закон, яким передбачено запровадження добровільної сертифікації харчових продуктів на території України для експортних операцій. 

Рік тому «УК» писав про подвиг добровольця, журналіста, «кіборга» Олександра Терещенка («Подвиг журналіста», «УК» від 12 листопада 2014 р.). В донецькому аеропорту, рятуючи бійців, він намагався викинути снаряд, що потрапив в укриття. Але вибухівка розірвалася в його руках. Сашкові відірвало праву руку та кисть лівої руки, пошкодило око. Це не зламало бійця. Він пройшов тривалий курс лікування, пристосувався до нових умов життя і, звісно, мріяв про нові руки — протези. Мрія здійснилася — нещодавно Олександр повернувся з Німеччини, де йому зробили протезування кінцівок. 

Ще вчора Сергія Павлюка, режисера Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша, називали молодим і перспективним. А нині, через 10 років після успішного дебюту, це вже відомий митець із багатьма іншими епітетами: плідний, креативний, харизматичний, епатажний, глибокий. І, мабуть, у нинішньому українському театральному просторі в нього немає конкурентів у творчій активності: за ці роки — майже 60 вистав, більшість із яких відзначили і глядачі, і критики. На початку цього сезону Сергій у рідному театрі вже поставив дві прем’єри і готує ще кілька. А також дебютував на київській сцені. 

Ще трохи часу — і Новорічні свята вступлять у свої права. І навіть ті з нас, хто не вельми дружить з телевізором, налаштуються на перемикання каналів — щось цікаве обов’язково буде. Тож від такої можливості додати собі аудиторії не відмовиться жоден із них. Щоправда, нині їхні плани показати традиційно рейтингові фільми порушило Міністерство культури, доповнивши список осіб, які створюють загрозу національній безпеці. А це означає, що, скажімо, рязановська стрічка про іронію долі теж поза показом. Адже одіозна Валентина Тализіна, хоч і зіграла там епізодичну роль, але озвучила головну героїню. Власне, для нас, глядачів, це не кінець світу. А в кого ностальжі зашкалюватиме, є технічні можливості витягнути цю історію на екран.

А те, що ми чудово можемо обходитися своїми мистецькими силами, відмовляючись від подекуди вкритих пліснявою персонажів російської попси, прекрасно на зламі років демонструватимуть наші канали. Особливо показовим для мене став «Інтер», який донедавна тільки те й робив, що популяризував усяких-різних кобзонів. 

Бажаєте дізнатися, як готувалися до святкування Різдва заможні киянки у ХІХ столітті, у що вбирали своїх дітлахів та які іграшки клали під подушку чи ялинку? Саме час завітати до Музею історії Києва та зануритися у неповторну атмосферу передноворічних та Різдвяних свят наших пращурів.

На виставці «Різдвяна казка кінця ХІХ століття» ви не лише побачите елегантне жіноче вбрання й аксесуари, дитячий трикотаж та іграшки епохи модерну, а й зануритеся в чарівні інсталяції, присвячені зимовому Києву минулих століть, який як і сьогодні напередодні Новоріччя живе в очікуванні дива. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Уроки великого пограбування

Із садівника — в рятівника Німеччини

Сила — в довірі народу

Голова конкурсної комісії важко зітхнув, почухав фіолетовий, як курячий пуп, ніс і буркнув помічникові: «Давай наступного блазня!..» Двері відчинилися і, перечепившись через поріг, до кімнати ввалився молодик у військовій формі. На присутніх хвилею накотився запах сивухи. А сам його носій упав на підлогу і задер ноги. Спроби підвестися вдалися частково: лобур навкарачки підповз до столу, а потім узяв курс на найближчий кут. Там неквапливо вклався, сам собі спробував заспівати колискову: «Розпр-я-га-а-а-йте, хло-о-о-о-о-о-пці, коней… та ляг-а-а-а-а-а-йте спочивать!..» Він справді миттю заснув і так захропів — аж шибки заторохтіли.

Власник фіолетового носа скривився, немов побачив не типового п’яничку, а квитанцію про оплату комунальних послуг за новими тарифами. І дуже розгнівався: «Як сказав би класик: не в-і-і-і-і-і-рю! Що за примітивний цирк? Ти, халтурнику, себе у дзеркало бачив? І чого відразу хропака давиш? Затям, убогий, солдат має спати на посту, а коли вийшов у люди, енергія і дурна сила повинні клекотіти у ньому, як у вулкані. Потрібна креативність! Ну, спершу слід у магазині вітрину чи вікно розбити. Комусь не подобається?  Тоді такому необхідно миттєво у пику затопити… Можна котрійсь із жінок. Навіть треба!..» 

30 листопада  Верховна Рада зареєструвала проект закону України №3551 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ)».  За основу цього документа депутати взяли варіант, який розробляли фахівці Моторно-транспортного страхового бюро (МТСБУ).

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що  набрав чинності 1 січня 2005 року, застарів. Крім того, ОСЦПВ потребує узгодження з вимогами директиви 2009/103/ЄС. Тому  законопроект  №3551 має підвищити стійкість  ОСЦПВ впливу кризових явищ та рівень захисту потерпілих у ДТП. 

Державний візит Президент Петро Порошенко завершував відвідинами Єрусалима. Там він мав зустріч із Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Теофілом ІІІ. «Ми молимося за мир в Україні, і ваша допомога важлива для нас», — звернувся до патріарха Єрусалимського глава держави. Він наголосив, що Україна зацікавлена у відновленні міжцерковного діалогу, а потім відзначив важливу історичну роль, яку в різні часи відігравала Єрусалимська православна церква у збереженні та поширенні християнських цінностей в Україні. Крім цього, Петро Порошенко наголосив, що для багатьох українців Єрусалим — центр православної прощі. 

Учора суд у провінційному російському  Донецьку  провів останнє  цього  року засідання у справі громадянки України народного депутата Надії Савченко. Ще донедавна захист очікував, що процес над незаконно заарештованою завершиться до бою курантів. Аж ні. Справа  затягується.  Нині  адвокати продовжують надавати матеріали на  підтвердження алібі українки. Та, схоже, у Кремлі вже винесли вирок…