Реформувати виборче законодавство, судову систему, зокрема прокуратуру, і зняти проблему вибіркового правосуддя, владнавши справу Юлії Тимошенко, — ці вимоги прозвучали у двох резолюціях, ухвалених Європарламентом під час чергової сесії, яка вчора завершилася у Страсбурзі. 
У резолюції «Європейська політика сусідства: у напрямку до зміцнення партнерства» Європарламент рекомендує Єврокомісії підписати Угоду про асоціацію з Україною лише після того, як вона виконає весь перелік умов ЄК. В резолюції висловлено жаль з приводу того, що процес виконання вимог, висунутих Києву Брюсселем, ще не завершено, оскільки в Україні не розв’язано проблеми вибіркового правосуддя і бракує «елементів реформи виборчого законодавства та судової системи». 

Під час виступу на IV Міжнародному чорноморському економічному форумі в Ялті глава уряду Микола Азаров заявив, що Кабінет Міністрів і надалі докладатиме зусиль для всебічного розвитку Кримського півострова.
«Ми приділяли і будемо приділяти увагу, перш за все, розвитку інфраструктури Криму: дорогам, якісному водозабезпеченню, чистому повітрю. Тут не будуватимуть екологічно шкідливих підприємств», — заявив Прем’єр.
Він додав, що Крим залишатиметься рекреаційною зоною України, й уряд створюватиме умови, зокрема на основі державно-приватного партнерства, для будівництва сучасних готелів. «Нам необхідно ще багато чого зробити, аби Крим перетворився на реальний курортний центр на зразок таких, які є в Туреччині, Болгарії, на Кіпрі», — сказав глава уряду. 

Учасники слухань констатували, що питання протидії епідемії названих захворювань для України вкрай актуальне і давно вийшло за межі суто медичної проблеми. Наша країна серед лідерів за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Європі та світі, є другою країною Європи та п’ятою — світу за темпами поширення ВІЛ-інфекції. Щодня діагноз ВІЛ-інфекції ставлять майже 60 українцям. Починаючи з 1987-го, серед громадян України зареєстровано 234 257 ВІЛ-позитивних осіб, 62 288 хворих на СНІД та 30 575 померлих від захворювань, зумовлених СНІДом.  

Сьогодні квартирне питання — проблема, актуальна для багатьох українців. Але квадратні метри коштують немало. А ось нова житлова програма зацікавить навіть тих, хто небагато заробляє. Адже в її проекті передбачена можливість отримати житло в оренду з подальшим його викупом під 3% річних.
Нещодавно міністр з питань розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник заявив, що найближчим часом в Україні запрацює програма оренди житла з правом викупу під 3% річних. Для цієї програми вже готово приблизно 3 тисячі квартир.
Проектом передбачається участь у програмі громадян, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку. Але пріоритетне право надаватиметься українцям, які отримують зарплату з бюджетів усіх рівнів. Тобто першими в цій, так би мовити, черзі будуть лікарі, вчителі, працівники правоохоронних органів, молоді сім’ї тощо. 

Барвиста палітра осінніх овочів і плодів на гуртовому ринку особливо красива. Це схоже на велику комору запасливої осені, яка щедро — лантухами садовини й городини — наділяє усіх бажаючих за дуже помірними цінами. Он проїхала автівка з прив’язаним зверху мішком яблук, а он жінка тягне на візку чималий клунок із морквою…
Варто зауважити, що чернігівський гуртовий ринок — складова частина Привокзального ринку. Саме сюди щодня поспішають тисячі пасажирів із десятків автобусів і потягів — хто купувати, хто продавати. Тож традиційно ціни тут завжди були помірними, що приваблювало і городян, і жителів навколишніх сіл. А якщо врахувати велику — кількагектарну площу ринку та  необхідну інфраструктуру, то ж не дивно, що саме тут облаштували гуртову торгівлю сільгоспродукцією. Так, за сприяння департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації було створено «ринок у ринку». 

За всю історію організації міжнародних інвестиційних форумів, проведення останнього цього року  перенесли не лише з весни на осінь, а й змінили місце та формат зустрічі. За задумом  облдержадміністрації, це мало сприяти відходу від офіціозу й створенню комфортних умов для перемовин представників бізнесу.

У ході цього представницького форуму також визначили й нагородили  підприємства, організації краю у номінації «100 кращих товарів року», переможців конкурсу «Кращий інвестор 2012 року». Зрештою, це ті заходи, які годяться саме для цього форуму, його, так би мовити, стандарт. 

Звістка про знищення унікальної пам’ятки — хати чумака в Моринцях на Черкащині швидко облетіла ЗМІ. Спочатку про саму пам’ятку. У центрі Моринців є подвір’я, на якому стоїть так звана чумацька хата. Свого часу у ній був розташований музей етнографії першої половини ХІХ століття. У 1964 році, з нагоди 150-річного ювілею з дня народження Кобзаря, в селі перебував заслужений діяч мистецтв України Іван Гончар. Його ідею створити хату-музей з інтер’єром часів Тараса Шевченка підтримали ентузіасти з Моринців. 

Підприємець із Черкас Валерій Черненко був у розпачі: на результати роботи будівельників соромно дивитися. І не тому, що вони не справилися із завданням. Якраз свої обов’язки муляри, штукатури й малярі виконали відмінно. Та ось із матеріалами не пощастило: через деякий час потріскався гіпсокартон, почала облазити фарба. Штукатурка також виявилася з дефектами через використання маломіцного розчину, до складу якого увійшли в’яжучі матеріали низької якості. Хоч усе підприємець придбав як товари найвищого гатунку. Приватний забудовник зі Сміли Павло Степаненко також потрапив на гачок несумлінних виробників. Мало того, що повідпадали приклеєні на стіни шпалери, — вони ще викликали у нього та членів сім’ї стійку алергію. Довелося в усьому будинку замінити як шпалери, так і клейову суміш.  

Напередодні матчу в Леверкузені Мірча Луческу зауважував: зазвичай його підопічні вдало грають з німецькими клубами. Схоже, наставника гірників ще й досі гріють приємні спогади про фінал Кубка УЄФА-2009, коли гірники обіграли саме представника Бундесліги — бременський «Вердер».
Останнім часом картина українсько-німецьких протистоянь на євроарені стала змінюватися не в кращий для нас бік. Найсвіжіші враження — розгром, який вчинили Олександру Кучеру та його партнерам у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів футболісти дортмундської «Боруссії». Те, що успіх був невипадковим, довів подальший турнірний шлях команди Юргена Клоппа: її лише у фіналі зуміла зупинити мюнхенська «Баварія».

Прізвище Героя Радянського Союзу Григорія Коптілова можна побачити не в усіх виданнях, у яких ідеться про хоробрих воїнів Великої Вітчизняної війни. Навіть у першій та другій книжках «Подвиг» 70-х років минулого століття, де розповідають про уродженців Сумщини — кавалерів Золотої Зірки та ордена Леніна, — немає згадки про Григорія Олександровича.

І річ не в тому, що він народився далеко від України — у містечку Миколаєві Нижньо-Амурської області. Причина — в іншому. Свого часу Григорій Коптілов потрапив у список так званих неблагонадійних, оскільки відбував покарання в таборах. І навіть повна реабілітація 1965 року не могла вплинути на силу ідеологічної інерції, за якою Герой певний час перебував у затінку визнання і пошанування.

Та й нині прізвище Коптілова не настільки на слуху, аби про нього знала широка громадськість. Лише завдяки зусиллям окремих ентузіастів-краєзнавців ім’я хороброго воїна повертається до сузір’я Героїв.