Такого висновку дійшли вчені-історики з Українського інституту національної пам’яті. Цього року 25 листопада, коли в Україні та світі вшанують пам’ять загиблих внаслідок Голодомору 1932—1933 років, національні жалобні заходи відбудуться під гаслом «Голодомор — помста за свободу, помста за революцію». 

Трохи більш як півтора року тому я очолив країну, щоб протистояти найтяжчій економічній кризі в історії Бразилії. Зіткнувшись із цим викликом, запропонував ухвалити трансформаційний порядок денний для дій влади, який не передбачав будь-яких популістських заходів. Цей порядок денний складається з довгого переліку структурних реформ і має на меті досягнення фінансової стабільності, зростання продуктивності праці та обсягів виробництва. 

Асфальтобетонний завод, що працює з використанням найсучасніших та екологічно чистих технологій, порівняно швидкими темпами збудувала у Маріуполі компанія з Туреччини «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка працює в Україні вже 14 років. Сучасне потужне підприємство за умови повного завантаження здатне виробляти щодоби майже 4 тисячі тонн високоякісної продукції. Фахівці запевняють, що такої кількості цілком вистачить не тільки для того, щоб заасфальтувати всі автомобільні дороги у приморському місті, а й траси за його межами. А про суцільну автоматизацію заводу свідчить красномовний факт: наявне тут сучасне обладнання обслуговують всього двоє осіб — оператор та робітник (для порівняння: на підприємстві такого самого профілю в ККП «Маріупольавтодор» працюють 14 персон). 

Дзержинський міський суд на Донеччині виніс обвинувальний вирок трьом бойовикам із проросійських незаконних збройних формувань «ДНР», які влітку 2014 року жорстоко вбили 16-річного жителя Краматорська Степана Чубенка. Досудове розслідування під процесуальним керівництвом Краматорської місцевої прокуратури встановило, що юнака, який їхав додому через Донецьк, спершу незаконно позбавили волі, а 28 липня у селищі Горбачево-Михайлівка Пролетарського району Донецька В. Погодін, Ю. Москальов та М. Сухомлинов розстріляли його з пістолета кількома пострілами в голову біля траншеї. Усіх трьох карателів заочно засуджено до довічного ув’язнення. 

У селищі Ярова Лиманської об’єднаної територіальної громади на Донеччині віднедавна зупинки транспорту ще здалеку нагадують філії художнього музею просто неба. Авторка цієї барвистої й постійно діючої виставки художниця Олена Нагорна не шукала сюжетів за тридев’ять земель, а писала все з натури. Адже тут і різноманітні польові квіти, і золотисті соняшники та полуниця на городі, й кучеряві верби, й Сіверський Донець з його надводним чи підводним світом. Цей симпатичний гуманітарний проект місцева громада спільними зусиллями реалізувала завдяки ініціативі насамперед старости Яровського округу Олега Богуславського, сільського педагога Олександра Гречка, активістів громадської організації «Міцна община» Ганни та Олени Гладких і, звичайно, художниці, яка свого часу перебралася до Ярової з тимчасового окупованої Горлівки.

Три роки знадобилося народним обранцям, експертам з питань ЖКГ, громадськості, щоб нарешті допрацювати закон «Про житлово-комунальні послуги». Нещодавно його ухвалив парламент. З огляду на те, що раніше було ухвалено ще три закони, котрі регулюють відносини у сфері ЖКГ — «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про енергетичну ефективність будівель» та «Про комерційний облік комунальних послуг», основні законодавчі засади для проведення масштабних змін у житлово-комунальній сфері є. Нині документ скеровано на підпис Президентові України. Після підписання він набуде чинності через півроку, крім деяких положень, що стануть чинними з 2019-го. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які нюанси нового закону найбільше обговорюють. 

Нинішній захід розпочинався хвилиною мовчання. У такий спосіб міністри разом із Прем’єром Володимиром Гройсманом вшанували пам’ять загиблих під час Революції гідності. Глава уряду наголосив, що влада відповідає перед кожним, хто віддав життя і здоров’я за те, щоб Україна стала на шлях демократичного європейського розвитку. 

Ідеться про Систему моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), яка мала в автоматичному режимі перепиняти незаконне відшкодування ПДВ за комерційні операції, які насправді не відбувалися. Ця система запрацювала в Україні з 1 липня 2017 року відповідно до наказу Міністерства фінансів №567 і мала на меті запобігти незаконному відшкодуванню ПДВ. Але, як у нас часто трапляється,  разом з водою вихлюпнули дитину. 

Технічний прогрес, економічні та екологічні чинники спричиняють помітні зміни у світовій енергетиці. Загальний тренд — розвиток відновлюваної енергетики, в яку нині вкладають більше коштів, ніж у теплову та ядерну. В Україні, констатують експерти, прогрес у сфері відновлюваної електроенергетики спостерігається, щоправда, зі значним запізненням. Так, якщо у більшості західноєвропейських країн частка відновлюваної електроенергетики становить 20—25%, то в Україні вона в загальному виробництві електроенергії — лише 1%. У цьому відсотку більша частка сонячної енергетики, менша — вітрової. Водночас українці починають активніше використовувати потенціал сонця. Деякі приклади — в матеріалах наших кореспондентів. 

Незалежна Україна дедалі голосніше озвучує гордо-болісне і крилате: нашого цвіту — по всьому світу. Відкривають нові славні імена видатних співвітчизників у всіх сферах життя світової спільноти. На жаль, найчастіше — далеко за межами рідної землі, привласнені й прописані на скрижалях історії інших країн. Такою була гірка наша бездержавність: талановиті представники українства шукали там змогу реалізувати себе. Тож видатних особистостей українського походження вважають вченими російськими, польськими, радянськими, німецькими та іншими, тільки не українськими.