Від перших віршів  і до сьогодні Микола Махінчук  послідовно обстоює свою активну громадянську позицію. Заявляє про неї відверто, на повен голос, містким поетичним словом  утверджує добро, справедливість, гармонію. І українськість. Саме так — українськість, яка для зрілого автора невіддільна від  загальнолюдських ідеалів, народної моральності, шанування й плекання прадавніх традицій.

Маючи самобутній хист публіциста, Микола Махінчук дедалі частіше йде до читачів як прозаїк, а надто як лірик із нахилом до епічного мислення. Лірик, який має тверді світоглядні переконання, знає, в ім’я чого береться за перо.  Чітко  визначене кредо автора нової збірки «Незамулимі джерела» таке: «Бо ми народ, а не якась юрба». Автор наголошує: джерела його  не просто не замулені, а незамулимі. 

«Я вдивляюся в сімки пильно — в кожній з них так замало років. Коли ж дві — серце б’ється сильно, бо не віриться, що всі мої. Бо в дві сімки оці вмістились Світова і оця вже війна. Бо в двох сімках оцих засвітилась не з моєї вини — та… вина. Бо на першу родитись спізнився, а на цю, бачте, я поспішив. То й виходить, що я провинився — що між війнами я весь час жив».

Це абзац про провину, якої насправді немає, з вірша Леоніда Вернигори «Собі на 77». 20 жовтня у найповажнішого за віком голови облпрофради в Україні день народження. Але і нині полковник (це його військове звання) Вернигора усе ще впевнено сидить на коні. Напередодні нашої з ним зустрічі він саме повернувся з Німеччини, куди літав як керівник полтавської делегації. 

У майстерні Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості жінки схилилися над сучасними швейними машинами: прагнуть отримати ремесло, якого нині за плечима не носити. А загалом у центрі навчають 56 професій!

«Зовсім не шкодую, що прийшла сюди: обладнання чудове, мультимедійні технології на допомогу, — каже 35-річна рівнянка Ірина Кравчук. — Я магістр педагогіки, працювала методистом на кафедрі в приватному виші. В один момент втратила роботу. Крій та шиття викликали захоплення давно, тож вирішила вдосконалити хобі та, можливо, зробити його своїм новим фахом. А кравець — професія творча і дуже масштабна, тут нам навіть трудове право викладають, отож відкрила для себе чимало нового».

Системна ефективна політика у сфері інтелектуальної власності — одна з головних передумов розвитку інноваційної економіки та зростання валового внутрішнього продукту держави. Підвищення якості державного управління й продуктивності бізнес-процесів у цій галузі — один із пріоритетів діяльності нинішнього уряду.

1 червня 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів було схвалено Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні, а 23 серпня уряд затвердив План заходів з реалізації концепції. Реформувати галузь планують протягом 2016-го — I кварталу 2017 року. 

ПЕРЕЛІК громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 20 листопада 2016 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад, сільських, селищних голів 20 листопада 2016 року та перших виборів
старост сіл, селищ 20 листопада 2016 року  

Росія витрачає майже 3,5 мільярда доларів на рік на інформаційну війну. Таку цифру озвучив експерт групи «Інформаційний спротив» В’ячеслав Гусаров. 

Норвегія закликає Росію виконати свою частину мінських домовленостей і продемонструвати волю в мирному врегулюванні ситуації на Донбасі. Цей заклик оприлюднила Прем’єр-міністр Королівства Норвегія Ерна Сульберг під час спільної прес-конференції з Президентом України Петром Порошенком, який перебуває в Норвегії з офіційним візитом. За її словами, норвезька сторона стурбована відсутністю безпеки на Донбасі і вважає, що дотримання мінських домовленостей усіма сторонами вирішальне. «Ми закликаємо особливо Росію виконувати свою частку домовленостей і продемонструвати волю у сприянні політичному та мирному врегулюванню», — наголосила Прем’єр-міністр Норвегії. 

Питання поліпшення ведення бізнесу й створення сприятливих умов для залучення інвестицій у національну економіку були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з керівниками великих французьких компаній, які працюють у нашій країні. Ця конструктивна розмова відбулася напередодні Українсько-французького бізнес-форуму, запланованого в Парижі на 27—28 жовтня програмою робочого візиту глави уряду до Французької Республіки. 

Про те, що наші будівлі, як і тепломережі, жахливо енергонеефективні, знають, мабуть, усі. І це одна з причин того, що за тепло за новими тарифами українцям, які не отримують субсидії, доведеться платити чимало. Утім, ситуація була б зовсім іншою, якби енергоресурси не розтринькували так, як це нині в нас: 9 мільярдів кубометрів блакитного палива становлять втрати в будинках, 2,4 мільярда кубометрів — у системах теплопостачання. Загалом це 11,4 мільярда кубометрів, які можна було б зекономити, і в виграші були б усі: і споживачі, які заплатили б набагато менше, і держава, яка не імпортувала б великі обсяги газу. Як кажуть, і тепло було б, і дешево. 

Чи залишиться Україна з українським молоком?  Питання не таке риторичне, як може здатися. Начебто молока в нас доволі, але лише на перший погляд. Експерт-аналітик аграрної галузі Василь Вінтоняк констатує: виробництво молока в Україні впродовж останніх років скорочується — лише за вісім місяців цього року знизилося на два відсотки відповідно до зменшення поголів’я корів. За підсумками року виробництво молока очікувано скоротиться на понад 10 мільйонів тонн, а наступного — негативна тенденція збережеться. Навіть якщо держава надумає посилити підтримку тваринництва, зупинити падіння виробництва одразу не вдасться.

Скорочення відбувається здебільшого за рахунок господарств населення: корів, як правило, тримають старші люди, молодь не хоче займатися невигідною, на їхній погляд, справою. На тваринницьких підприємствах молочного напряму скорочення менше, але нестачу молока від приватних господарств компенсувати воно не в змозі.