Як жити далі? Як повертатися до світу людей, котрі за звичкою ходять на роботу, святкують, усміхаються і радіють? Складне запитання, чи не так? Як на нього відповісти самому собі, коли перед очима — друзі, які назавжди полишили цей світ; коли уявлення про щирість і світло людської душі, здається, непоправно затьмарено спогадами про війну, про біль від поранень… Такі думки спадали, коли дивилась на юних пацієнтів Військового госпіталю в Ірпені — вчорашніх бійців східного фронту України. 

Упродовж двох років у Грузії відбулася одна з найрадикальніших реформ у сфері охорони здоров’я. В спадок від Радянського Союзу їй, як і решті республік, дісталася система Семашка, котра непогано працювала за часів планової економіки, але виявилася непридатною в нинішніх умовах. Був час, коли ВООЗ оцінювала грузинську медичну галузь як одну з найкорумпованіших: зокрема сектор нелегальних платежів становив близько 80%. Крім того, погані показники щодо хронічних захворювань, неефективне використання наявних коштів, регулярні «відкати», недоступність деяких ліків, котрі можна було придбати лише на чорному ринку. Знайома картина, чи не так? 

Кабінет Міністрів своєю постановою спростив процедуру набуття статусу безробітного для переселенців з Криму та території проведення АТО. Зокрема, скорочено перелік документів, необхідних для набуття такого статусу. Допомагає цим людям з пошуком роботи не лише служба зайнятості, до справи підключилися і волонтерські організації. Однак це ситуативні заходи. У майбутньому ж, за прогнозами науковців, події на сході країни лише загострять стан справ на ринку праці. Що очікує сферу зайнятості і що потрібно робити, щоб зменшити напругу, ведемо розмову з академіком Академії економічних наук України, заслуженим працівником соціальної сфери Миколою Шаповалом. 

Ось наче попросив слова — і не зрозуміло, про що ж говорити. Невже варто розпочинати дискусії з розряду «чи можна красти ложечки в гостях і чи доцільно мочитися у під’їзді»? Чи можна просто посеред вулиці відгамселити гуртом несимпатичного чиновника або політика? Таке запитання просто безглузде, якщо припустити, що в Україні існує хоч якась влада. Якщо ні, тоді запитання має сенс і, по суті, єдину відповідь. Її англійський мислитель Томас Гоббс запропонував ще у XVII столітті: природний стан суспільства за браком загальної влади він назвав «війною всіх проти всіх». 

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року в справі № 875/67/14, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року, керуючись статтями 11 — 13 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», Центральна виборча комісія ПОСТАНОВЛЯЄ: 

Обсяг виробництва цукру в Україні станом на 30 вересня у шість разів випередив минулорічний показник. А кількість цукрових заводів, які у нас працюють, зросла до 41 (на 30 вересня минулого року діяли 14). Такі дані повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики). 

Учорашнє зібрання Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк присвятив переважно соціальним питанням. Розділив порядок денний на три блоки, перший з яких стосувався пільг, субсидій та компенсацій для громадян України, другий —учасників АТО, третій — тимчасово переміщених осіб. У медичній сфері Арсеній Яценюк виокремив катастрофічну ситуацію із закупівлею препаратів. Так, із загального обсягу ліків, прописаних у плані уряду на цей рік, Міністерство охорони здоров’я придбало лише 25%. За це міністра охорони здоров’я Олега Мусія відсторонено від виконання обов’язків (його місце тимчасово обійматиме керівник апарату Василь Лазоришинець), а його першого заступника Руслана Салютіна взагалі знято з обійманої посади. МОЗу та Мінфіну Прем’єр дав 21 день на завершення процедур закупівель. Тим часом бездіяльність керівництва відомства розслідуватиме Генеральна прокуратура. 

З цим євродепутатом я зустрічаюся у Страсбурзі не вперше. Незважаючи на щільний графік, за яким завжди проходять чотириденні сесії Європарламенту, він завжди знаходить вільну хвилину, щоб випити філіжанку кави у барі ЄП, вікна якого виходять на набережну річки Іль, і поговорити про Україну. Він називає себе другом України і щиро вірить, що вона має велике європейське майбутнє. Він не раз бував у Києві, Львові, Одесі у складі різноманітних місій ЄП, а минулої зими тричі відвідав київський Майдан.  

Вантажні автомобілі, немов нав’ючені мули, з надривним ревінням двигунів рушили з місця. Їх кузови під зав’язку завантажено боєприпасами, пальним, продуктами харчування та іншими необхідними речами на передовій. У них лише декілька кілометрів більш-менш безпечної дороги. А далі — вушко голки, в яке потрібно просочитися, немов нитці, щоб потрапити до підрозділів 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. 

Завершується посівна кампанія. Якими темпами вона йде зокрема на Черкащині та Донеччині? Чи забезпечені аграрії цих регіонів усім необхідним? Про це у матеріалах наших кореспондентів.