• Юрій МЕДУНИЦЯ

    Тоталітаризму вказали на його місце

     Кривавому минулому місце на смітнику історії. Це доведено досвідом усіх посткомуністичних країн, які обрали єдино правильний шлях розвитку демократичних цінностей. Його наріжним каменем є інтереси громадянина, а не ефемерні гасла світової революції, заради яких мільйони людей було знищено в концтаборах, втоптано в багнюку на полях битв і грандіозних будівництвах. І це лише невеличка частина нашої історії. Якщо ж копнути глибше, вона сягає корінням у минулі століття, упродовж яких українців пригнічували й винищували ординські нащадки.

  • Олена ОСОБОВА

    Переселенці можуть залишитися без майна

    Виконком Попаснянської міськради (Луганська область) попросив жителів міста допомогти людям, які втратили житло внаслідок артобстрілів, і за можливістю надати їм притулок. Це прохання, в першу чергу, адресоване тим попаснянцям,  які виїхали у більш безпечні й комфортні для проживання регіони України і мають неушкоджені будинок або квартиру, але тимчасово не мешкають у них. 

  • Сергій БУДНИК: «Наші послуги недешеві але цифри ми не зі стелі беремо…»

    напруженою, на чільне місце виходить проблема безпеки: як підприємств, де люди працюють, так і їхнього житла, а також особистої. І якщо раніше, поставивши, скажімо, на вході в квартиру надійні броньовані двері, ще можна було на цьому заспокоїтись, то тепер життя переконує: про безпеку доводиться дбати серйозніше. Про те, що може запропонувати громадянам України Державна служба охорони, і водночас як живе сама служба, чим переймається і над чим працює, «Урядовому кур’єру» розповідає її очільник генерал-майор міліції Сергій БУДНИК. 

  • Федір АЛЕКСАНДРОВИЧ: «Російський дятел» — про Чорнобиль, Майдан, мене як Дон Кіхота й Шерлока Холмса в одній особі»

    Цього року Гран-прі в номінації документальних фільмів на престижному кінофестивалі «Санденс» (США) здобула  стрічка «Російський дятел», у якій відображено новий погляд на причини Чорнобильської аварії. Фільм представила Велика  Британія, однак усі події картини розгортаються в Україні — із зони відчуження поступово перетікають на Євромайдан. Автор ідеї фільму та його головний персонаж — київський художник-постановник Федір Александрович.  

  • Оминули тільки упівців

     ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Фашизм від країни Рад

    Світоч духовності на берегах Дніпра


    Правдолюбів до прапороносців не записують

  • Браво, «Дніпро»! Чао, «Динамо»

    Подобається це комусь чи ні, але треба визнати очевидне. Вихід до вісімки найсильніших у другому за значенням турнірі Старого Світу — це межа для нинішньої молодої команди київського «Динамо» та її головного тренера. Потрапити до півфіналу Ліги Європи, отримавши такого серйозного конкурента, як італійська «Фіорентина», лідер української Прем’єр-ліги зміг би тільки завдяки щасливому збігу обставин. 

  • Володимир ЛИСЕНКО

    Ми досягли швидкості, але якою ціною?

      У 1774 році англійський хімік Джозеф Прістлі поставив такий дослід: під скляний ковпак помістив мишу, дав їй достатню кількість їжі. Миша, використавши кисень під ковпаком, померла. Прістлі змінює умови досліду: під ковпак помістив невеличку живу рослину — м’яту. І вона врятувала миші життя.

    Людина за добу споживає 500 літрів кисню, а за рік — 180 000 літрів. Річну норму кисню однієї людини забезпечують 10—12 дерев середнього віку за весь період вегетації. Один листок дуба має 70 мільйонів клітин, кожна з яких має 60 штук хлорофілових зерняток, а кожне хлорофілове зернятко – це фабрика кисню. Один листок дуба за 5,5 місяця життя виділяє кисню стільки, скільки треба одній людині, щоб дихати сім діб. Один автомобіль таксі за вісім годин роботи спалює кисню стільки, скільки потрібно одній людині, щоб дихати цілий рік. За один рейс Київ — Париж літак спалює 40 тонн кисню. Ми досягли швидкості, але якою ціною?

  • Наука Донбасу: врятувати і зберегти

    Напевно усі розуміють, що Донбас — це не тільки шахти й металургійні заводи. Аби промисловість працювала й розвивалася, необхідний потужний науковий потенціал, який здатен забезпечувати підготовку кваліфікованих кадрів для виробництва, його модернізацію, екологічну безпеку та інше. Та й повсякденне життя багатонаселеного краю важко уявити без розвитку різних галузей науки: від медицини до філології. Усе це було на Донбасі до певного часу.  

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Держпідприємства підуть з молотка

    Кабінет Міністрів планує залишити в державній власності понад 250 компаній, решту держпідприємств мають приватизувати. Про це нещодавно заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. 
    На жаль, цей сектор економіки є одним з головних осередків корупції в країні. Він завжди був годувальником політичних еліт, партій, фракцій, де керівника призначали за квотним принципом. Для боротьби з цією проблемою уряд ухвалив рішення щодо конкурсного відбору на посади керівників всіх держкомпаній. А Мінекономіки зобов’язав їх відкрити фінансову звітність.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Франція посилює нормандський формат

    Найцікавішу і найзмістовнішу частину офіційного візиту глави нашої держави до Франції було залишено на десерт. Ним і стала довгоочікувана зустріч президентів двох країн, у центрі уваги якої був пошук шляхів для врегулювання конфлікту на Донбасі й посилення ролі ОБСЄ в цьому процесі.  
    Усі говорять про припинення вогню, відведення важкого озброєння, звільнення заручників, безперешкодний доступ ОБСЄ на небезпечні ділянки лінії розмежування.