До Києва голова Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща Павел Войтунік прибув на запрошення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Однак у його порядку денному передбачено й зустрічі з Головою парламенту Володимиром Гройсманом, міністром юстиції Павлом Петренком, міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником.  

Нагадаємо, що з 1 квітня цього року науковцям-пенсіонерам, які оформили пенсію до 1 жовтня 2011-го, почали нараховувати виплати в розмірі звичайних трудових. А якщо вони продовжують працювати, то й ці виплати отримують не повністю, а лише 85%. Тому, наприклад, викладачам вишів стало невигідно залишатися на роботі, й вони почали масово звільнятися, причому прямо посеред навчального року.

Отже, щоб не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із галузі, за ухвалення  законопроекту №2528 про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) в цілому проголосували 308 народних обранців. Проте до 31 грудня 2015 року пенсіонерам-науковцям виплачуватимуть тільки 85% пенсії.

За даними експертів, 30—50% галузі телебачення та відеоконтенту контролюють нелегальні гравці. Збиток від цього державі й правовласникам становить приблизно 1 мільярд гривень на рік. У 2013-му Україна очолила «Список 301», до якого належать країни з найвищим рівнем піратства у світі, але у 2014 році експерти через лояльне ставлення до подій на сході нашої країни не включили її до цього списку. 

Сьогодні ми презентуємо нову рубрику «Героям слава!». Це спільний проект «Урядового кур’єра» і Генерального штабу Збройних сил України. У ній розповідатимемо про доблесну службу офіцерів і рядових, які з честю виконують священний обов’язок на сході держави. 

Днями приміщення Київської школи економіки нагадувало всім відому казку «Рукавичка». Тут не було де яблуку впасти. Адже інтерес до круглого столу «Дорожня карта земельної реформи. Чи врятує Україну ринок землі?», який оголосили як перше національне обговорення, навіть перевищив очікування організатора. 

Президент України

Звільнив

Призначив 

Торік у квітневі дні, коли виповнилося 70 років бою під Гурбами, здається, повністю поринула у вир подій 1944-го… Аж раптом піймала себе на думці, що то — лише відтворення, майстерно виконане українськими патріотами, далеко не всі з яких професійні історики та реконструктори.

Справді, бій від Гурбами — яскравий і потужний момент нашої історії, про який уголос говорити і який досліджувати ми змогли лише з незалежністю України. З 21 по 25 квітня 1944-го тут відбулася найбільша в історії УПА битва, гідна спартанської, переконують історики. 5 тисяч повстанців, серед яких навіть 16-річні юнаки, протистояли 30-тисячному професійному війську НКВС з авіацією та бронепоїздами. Воно мало витіснити українських повстанців з лісів і розбити їх одним ударом. Не вдалося: воїни УПА зуміли прорвати облогу й вивели з нього майже 3 тисячі бійців. А ось селяни з навколишніх сіл заплатили життями за допомогу повстанцям. Після тієї битви Україну накрила хвиля арештів та розстрілів. Але й перемога НКВС не була вирішальною: воїни УПА ще довго відстоювали свободу України.

Нині економіка нашої держави переживає нелегкі часи. Позначається це й на ринку праці, і, на жаль, не в бік збільшення робочих місць та вакансій. Хоч як це прикро, але звільнення з роботи за скороченням штату нині — не дивина. Тож чого слід очікувати цього року від роботодавців — питання, яке турбує напевно більшу частину працездатних українців. 

Учора уряд затвердив план заходів програми святкування 70-річчя Перемоги над нацизмом і завершення Другої світової війни. Відтепер за символ великої Перемоги офіційно взято не зловісну георгіївську стрічку, а квітку маку. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що Україна святкуватиме з європейською символікою, а стрічки нехай носять у Російській Федерації.  

Два останні дні Президент Петро Порошенко перебував з офіційними візитами у Швейцарській Конфедерації та Французькій Республіці. Першим місцем призначення стало місто Лозанна, де він зустрівся з президентом Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом.

Темп і розмах започаткованих в Україні реформ у певному розумінні можна вважати олімпійськими. Та й у програмі «Стратегія реформ-2020» змінам в освіті, охороні здоров’я та спорті відведено далеко не останнє місце. Томас Бах схвально оцінив прагнення України вийти на нові рубежі розвитку, адже спорт має позитивний вплив не лише на охорону здоров’я та освіту, але й на мирний процес: «Олімпійські цінності та принципи об’єднують людей і сприяють їхньому примиренню, бо спорт не має бар’єрів. Ми хочемо, щоб ці цінності служили світовій спільноті».