• Діаспора активізує зусилля у світі

    Нова влада налаштована на конструктивну співпрацю з українською діаспорою світу та прагне якісно нового рівня відносин Української держави з її народом. На цьому Президент Петро Порошенко наголосив під час зустрічі з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм та президентом Конгресу українців Канади Павлом Гродом.

    «Із сучасним відліком часу нове керівництво країни бажає предметно змінити свої відносини із закордонним українством», — підкреслив глава держави, вітаючи високих гостей. 

  • Олег ГРОМОВ

    Дороги з Києва та з Москви, мабуть, зійдуться в Стокгольмі

    Чергові перемовини між Україною та Росією за участі ЄС щодо умов постачання та ціни на газ для нашої країни, які відбулися 11 червня у Брюсселі, закінчилися нічим. Глава Міненерговугілля України Юрій Продан навіть категорично заявив, що можливе рішення газового спору бачить в Арбітражному суді Стокгольма. 
    На цьому етапі позиція російської сторони виглядає таким чином: Москва чекає від Києва погашення «Нафтогазом України» боргу за блакитне паливо, інакше запровадить вже з 16 червня авансові платежі, якими Білокам’яна вже давно погрожувала.

     

  • Флот залишається вірним присязі

    Передислокованим з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь в Одеську і Миколаївську області Військово-Морським силам Збройних сил України вдалося у досить стислі терміни відновити боєздатність значної частини кораблів, літальних апаратів морської авіації і підрозділів військ берегової оборони.
    Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки начальника штабу — першого заступника командувача ВМС ЗС України контр-адмірал Андрій Тарасов. За його словами, свідчення цьому — постійне зростання кількості екіпажів та інших військових підрозділів, які вже виконують завдання за призначенням у визначених районах Чорного моря і на суходолі. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Тендери контролюватиме громадськість

     Державна виконавча служба ініціює діалог із громадськістю для посилення боротьби з корупцією. На цьому наголосив голова відомства Дмитро Сторожук під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

    «Відомо, що Державна виконавча служба була раніше однією з найбільш корумпованих структур у державному секторі. Для прикладу, у 2010—2013 роках реалізацію конфіскованого майна монополізували чотири, а згодом одна компанія, наближена до колишнього керівництва Мін’юсту. Лише офіційно ці посередники мали дохід 200—300 мільйонів гривень щороку. На реалізації у цих підприємців перебувало майна на понад 8 мільярдів гривень. Вартість конфіскату, що продавався, занижували на 50—70%. Окрім того, приватні фірми офіційно отримували 15% комісії за свої послуги, а це неабиякий дохід. 

  • Без інформаційної політики ніяк

    Нині одне з пріоритетних завдань гуманітарного розвитку — забезпечення громадянської єдності. Його можна виконати, якщо влада зможе скоординувати свої дії у сфері інформаційної політики та забезпечити збалансований підхід до етнонаціональних питань. 
    — Нашій державі нині бракує єдиної інформаційної політики. Це видно на прикладі ситуації, яка склалась у східному регіоні. Жителі Донецька, Слов’янська та інших міст не знають, звідки їм брати достовірну інформацію щодо антитерористичних заходів. А ось коли нарешті з’явився речник АТО, всі почали слухати тільки його, він став єдиним голосом, який усе розповідає, — каже політтехнолог, віце-президент Української PR-ліги Денис Богуш.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Чи вийде з депресії місцеве самоврядування?

    Реформа місцевого самоврядування, стан якого чимало експертів називають жалюгідним, нині обговорюють на всіх рівнях влади. Уряд зрозумів, що без сильних територіальних громад потужної держави не збудуєш. Водночас експерти зауважують, що вистраждану реформу підстерігає багато небезпек. Чи здолає затяжну депресію місцеве самоврядування, і що потрібно зробити, аби цей процес був швидким та якнайменше болісним? Відповіді на ці запитання шукали міські та селищні голови Рівненщини за «круглим столом» регіонального відділення Асоціації міст України.  

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Не подобається — їдьте на таксі

    «Синочку, дай руку!»    — бабуся з «кравчучкою» намагається з низької платформи залізти до електрички. «Синочок» нахилився до старенької, але витягнути її нагору не зміг: жінка не дотягувалася ногою до нижньої сходинки вагона. Аби подолати цю перешкоду, бабуся спочатку поставила коліно на брудне залізяччя, а потім ухопилася за такий же бридкий поручень. Позаду ж стареньку заштовхували до тамбура якісь молодики. «Обережно, двері зачиняються. Наступна зупинка — «Малютинка!» — голос машиніста електрички змусив бабусю з колін проштовхнутися одразу ж углиб вагона. Уже нагорі жінка кілька хвилин відхакувалася від не зовсім приємних для неї фізичних вправ, а потім потягнула «кравчучку» в салон, який нагадував більше не вагон, а парильню. 

  • Василь БЕДЗІР

    А найкращі гори — тільки Карпати!

    З різних кінців України щороку на літні канікули до Закарпаття приїжджають тисячі дітлахів за здоров’ям та новими враженнями. У Рахівському районі Закарпатської області, де міститься точка географічного центру Європи, створено всі умови для ефективного відпочинку і малечі, і дорослих.
    Ще у квітні Закарпатська облпрофрада та галузеві профспілки укладали угоди з іншими регіонами та з центром України про літній відпочинок і оздоровлення дітей.

     

  • Олександр МОСКАЛЕЦЬ

    Знову лине київський вальс

    Колись у столичному палаці «Україна» щороку влаштовували величезні концерти пісень Платона Майбороди в день його народження. Згодом традиція перервалася. Але днями кияни були приємно здивовані: пісні й дуети композитора заспівав його племінник, народний артист України, лауреат Шевченківської премії та володар незліченних титулів і нагород Роман Майборода разом зі своєю випускницею Анною Гурою.
    Концерт відбувся в Центральному державному архіві-музеї літератури та мистецтва України, який розташований на території заповідника «Софія Київська». Там здійснюють проект під назвою «Мистецькі зустрічі в Архіві-музеї». Цей концертний майданчик розташований у будівлі колишньої бурси, зведеної в середині XVIII сторіччя. Зал має не лише прекрасну акустику, а й унікальний рояль, виготовлений австрійською фірмою «Бьозендорфер» у 1928 році. Завдяки ініціативі директора Архіву-музею Олені Кульчій тут регулярно відбуваються концерти, літературні вечори й конференції. Певною мірою цей зал можна вважати конкурентом Національної філармонії, адже глядачів тут ніколи не бракує.

  • Олег КУКЛІН: «Я вірю: українські університети можуть бути одними з найкращих у світі»

    Завжди цікаво спілкуватися з професіоналами у своїй галузі, а особливо з тими, хто навчає інших. Вони мають власний погляд на різні  речі, що, як здається спочатку, не впливає на професійну діяльність. Але в підсумку таки виходить, що їхнє світобачення, особлива обдарованість, як нині прийнято казати, харизма, не тільки визначають кінцевий результат, а й приваблюють до їхнього кола багатьох людей, зокрема молодих. У Черкасах одним із таких людей є професор Олег Куклін. Його прізвище вже давно чітко асоціюється з навчальним закладом, якому він віддав 30 років життя й наполегливої роботи.