• Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Кому потрібні бурштинові сльози?

    Щойно тільки поліський бурштин став суто українським національним багатством, як наш законодавець визнав його напівдорогоцінним каменем. І тим самим, зрозуміло, встановив державну монополію на розробку його родовищ. З найкращих начебто намірів. З тих пір єдине в Україні державне підприємство «Бурштин» на Рівненщині розробляє промислові родовища сонячного каменю й перетворює сирець на справді унікальні вироби!
    А спритні й підприємливі поліщуки, яким за щось жити треба, теж не дрімають. Добре знаючи бурштиноносні зони, миють собі камінь мотопомпами — аж земля в прямому й переносному значеннях тріщить! 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Яку естетику принесе оптимізація?

    Наприкінці минулого року Президент Віктор Янукович оголосив 2013-й Роком дитячої творчості. Усіляко сприяти забезпеченню освітньо-культурних потреб дітей, створити умови для їхнього творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку, підтримати талановитих та обдарованих — це лише кілька напрямків, за якими потрібно діяти Кабінету Міністрів, Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям.  

  • Україна запрошує естонські інвестиції

    Європейська інтеграція створює нові можливості для модернізації та розвитку України. Про це Президент Віктор Янукович сказав під час зустрічі з Прем’єр-міністром Естонської Республіки Андрусом Ансіпом.

    «Той вибір, який Україна зробила в питанні європейської інтеграції, створює для нас сьогодні умови реформування, модернізації нашої країни, і ми їх розглядаємо як процес, який рухає розвиток нашої держави», — наголосив він. Крім того, на сьогодні ті питання, які стоять у програмі відносин між Європейським Союзом та Україною, стабільно вирішуються. Президент наголосив, що українське суспільство підтримує європейські цінності.

     

  • Оксана ГОЛОВКО

    Інтеграційні ребуси: спробуй — і відгадаєш

    Євроінтеграцію врятують доступні мультивізи і лоукости. Можливо, ця думка нині зрозуміла не кожному пересічному українцеві, та як інакше пояснити пряму залежність: що частіше люди виїздять у Європу, то більше в них бажання там жити? І тим вища серед них підтримка вступу України в ЄС.
    Новостворена громадська організація «Фонд «Єврорада», звісно, не може наказати консульствам країн-членів ЄС прихильніше ставитися до наших співгромадян, які мають намір побувати за кордоном. Залучати на український ринок дешевих авіаперевізників — також компетенція інших структур. А ось заповнити принаймні деякі інформаційні прогалини, пожвавити комунікацію між інститутами громадянського суспільства в нашій країні та європейськими інституціями «Єврорада» береться з неабияким ентузіазмом. 

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    За багатих заплатять неімущі

    4 квітня цього року народні депутати прийняли в першому читанні урядовий законопроект № 2405, яким передбачені чергові зміни до Податкового кодексу. Стосуються вони, зокрема, 265-ї статті «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».  
    Як повідомила журналістам президент Ліги експертів України Світлана Бовсуновська, документ розширює перелік осіб, які звільняються від сплати цього податку. Так, нині пільга надається багатодітним та прийомним сім’ям. А в разі ухвалення закону не оподатковуватиметься житло сімей-опікунів та піклувальників дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також житло, яке є власністю таких дітей.

  • Світлана ГАЛАУР

    Чорні квадрати смерті

    Ікони Ісуса Христа та Божої Матері, пучок засохлих колосків у глиняному глечику і воскові свічечки… Цей «куточок пам’яті», який мимоволі  впадає в око серед багатьох експонатів виставки, символізує не просто історичну минувшину, а незагойну фізичну і духовну рану українського народу, яка невгамовним болем пронизує  серця багатьох поколінь. Не полишає байдужим жодного відвідувача й шмат потертого від часу паперу, на якому  розповзлися чорні квадрати, наче чорні ворони… Поряд — сучасне кольорове видання цієї карти.

  • Микола ЛЕМЕХ: «Сьогодні можемо відправляти експедиції і на Місяць, і на Марс»

    Чому не спрацювала радянська місячна програма і які сьогодні перспективи польотів на Місяць, розповідає один із провідних розробників ракетного посадкового блоку місячного корабля (блоку Є) Микола Лемех. Блок Є, який розробляли в конструкторському бюро «Південне» в Дніпропетровську, мав забезпечити космонавтові безпечну посадку на Місяць.
    Миколо Івановичу, виконання державного завдання у СРСР щодо польоту людини на Місяць було доручено Сергію Корольову. Розуміючи, що з таким масштабним проектом одне КБ не впорається, він звернувся до тодішнього генерального конструктора КБ «Південне» Михайла Янгеля… 

  • Тетяна БОДНЯ

    Подарунки під підозрою

    Якщо ще кілька років тому митники, перевіряючи міжнародні поштові відправлення, знаходили в них невідомі ліки, валюту та продукти, то сьогодні все частіше громадяни отримують з-за кордону мобільні телефони, комп’ютери, одяг, який замовляють в інтернет-магазинах або отримують у подарунок від родичів. Незважаючи на те, що товар має досить законне походження, іноді його повертають назад відправникові. Тому під час «прямої лінії», яка пройшла в Київській регіональній митниці, найбільша кількість дзвінків стосувалася саме цих питань.  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як отримати гроші за військовим рахунком батька— учасника війни?

    Нещодавно прочитала в Інтернеті, що начебто в Росії Центральний банк почав виплачувати гроші учасникам Великої Вітчизняної, які (гроші) з 1942 року нараховувалися на рахунки, відкриті урядом Радянського Союзу на кожного офіцера і солдата Радянської Армії. Мій батько пройшов майже всю війну і пропав безвісти у самому її кінці. Маю всі належні документи про це. Тож у мене питання, чи можу я як його дочка і спадкоємиця отримати ці гроші із Росії? Чи їх виплачують тільки ще живим ветеранам? Куди маю звернутися і які документи подати? Адже росіяни — учасники війни або їхні діти-спадкоємці, як пишуть в тому ж Інтернеті, такі гроші вже отримують.

    К. ВАЩЕНКО, 
    м. Житомир
     

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Батьки й нащадки: хто серйозніший?

    І мільйони українців, немов від якогось наслання, наприкінці радянської епохи й на початку нашої незалежності розчиняли свої злидні й негаразди в найперших мильних серіалах «Рабиня Ізаура», «Багаті теж плачуть», «Дика Роза», «Просто Марія»; а в Росії очманілих від такої неочікуваної слов’янської слави акторів із цих примітивів приймали на найвищому державному рівні, вітали як національних героїв і безмірно закидали шубами…
    Аж ось стали дорослими нащадки тих фанатів бразильських і мексиканських сльозогінних історій. Зашоунізовані телебаченням, вони бавляться тепер у реаліті з чужоземного плеча на кшталт «Міняю жінку», залишають «Хату на тата» і заселяються в усілякі інші численні телеформати…