-
Кадрові питання
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
ЗвільнивКАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Призначив
Звільнив -
Чи буде Київ з головою?
Гамлетівське «бути чи не бути» доволі складно проектувати на ситуацію, що склалася в столиці нашої держави довкола виборів Київського міського голови та Київради: надто вже вона неоднозначна.
«Якщо бути — то коли і в який законодавчо прийнятний спосіб?», «Якщо не бути, то як це пояснити громадянам, не порушивши при цьому Конституції та уникнувши міжнародного розголосу?» — краються сумнівами ті, хто мав би за статусом чи посадою достеменно знати відповідь на це, здавалося б, просте запитання, — народні депутати України, обрані киянами «слуги громади» та посадовці чинної міської ради, правники центральних структур виконавчої влади, дотичних до проблем дотримання чинного законодавства у сфері державного управління і місцевого самоврядування.
-
Королеви чорно-білої магії
Жіноча збірна нашої країни феєрично перемогла на командному чемпіонаті світу з шахів, який учора завершився в столиці Казахстану Астані. Золоті нагороди світової першості здобули Катерина Лагно, Ганна Ушеніна, Марія Музичук, Наталія Жукова та Інна Яновська-Гапоненко. В останньому турі українки зіграли внічию з росіянками і, набравши 16 очок, стали недосяжними для решти суперниць ще до завершення ними своїх поєдинків.
Загалом у дев’яти турах змагань, які проходили в одне коло, збірна України показала відмінний результат: не програла жодного матчу і домоглась двох нічиїх. -
Масниця, масниця, яка ж ти солодка, коли б тебе сім тижнів, а посту — один!
Останніми роками з легкої руки масовиків-витівників від культури в українських містах популяризують російську «масленицю», де основною стравою стали «бліни». Тим часом в українській традиції обрядовою стравою ще донедавна були вареники з сиром, який протягом м’ясниць господині складали у спеціальну діжечку, присолювали і це була дуже смачна і поживна начинка для випічки й вареників. Науковці ще в ХІХ столітті бачили істотну різницю у проведенні цього свята в росіян і українців. Російські дослідники зазначали, що українська Масниця — ближче до західноєвропейського свята, бо в її основі лежить покарання молоді за те, що не одружилися в м’ясниці, тоді як у росіян свято приурочували до «спалювання» зими і зустрічі весни. Різнилися і розважальні дійства.
-
Скільки грошей витрачаємо на харчі?
Ми часто кажемо: живемо гірше, ніж у Європі, бо зарплати у нас набагато нижчі, а ось вартість продуктів майже однакова. Подекуди такі нарікання справедливі. Хто був за кордоном і знає тамтешні ціни, може порівняти. Фахівці зауважують, що останнім часом рівень зарплат і в Україні дає змогу якісніше наповнити продуктовий кошик.
Багато хто з українців зазначає, що на харчі витрачають дедалі більше грошей. Адже ціни на продукти зростають. Однак Держстат зафіксував дещо іншу статистику. Так, у структурі сукупних витрат домогосподарств витрати на харчування в першому півріччі 2010 року становили майже 55%, у першому півріччі 2009-го — 52,8%, 2010-го — 51%, у 1 кварталі 2012-го — 39%. Це пов’язують із підвищенням зарплат. Якщо в січні торік усереднений заробіток становив 2722 гривні, то в кінці року — 3377 гривень. -
«Відлига» сприятиме інвестиціям
Торік темпи і обсяги виконаних робіт у будівництві впали на 13,8% — до 62,3 мільярда гривень, повідомив президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе. Адже основні будівельні роботи з активної підготовки до Євро-2012 завершились у 2011-му. Очікувати, що 2013-й буде врожайним у цій сфері, теж не варто, переконаний він, хоч ситуація на ринку значно ліпша, ніж була торік. «Ринок, який стояв, наче льодяна брила, уже на початку 2013 року почав «розмерзатися» і «танути» після довгого заморожування, — образно оцінив ситуацію експерт. — Люди зрозуміли, що ціни на квартири більше не падатимуть, і почали їх купувати. Як кажуть, спрацював великий обсяг відкладеного попиту».
-
Що б таке з’їсти, щоб не захворіти?
Дістали! Все навколо дратує, і немає сил бодай щось робити. А ще недавно улюблена робота сьогодні видається мало не Голгофою. Єдиний, хто заспокоює, — лікарі. Вони переконують, що не варто лякатися: це не світ збожеволів, а просто настала рання весна, і як наслідок — нас накрив авітаміноз. Щоб уберегтись від нього, дієтологи радять правильно харчуватись. Якщо на цей проблемний час припадає піст, краще від нього відмовитися. Передовсім це стосується вагітних, дітей і людей похилого віку.
-
З подіуму — до школи
Учні, батьки, вчителі — кожен із них по-своєму уявляє ідеальну шкільну форму. Комусь важливо, щоб вона була гарною, іншим — зручною і виготовленою з якісних натуральних тканин. Проте знайти форму, яка б задовольняла всі вимоги, — не просто. В пошуках ідеалу «Урядовий кур’єр» вирушив на другий Всеукраїнський конкурс «Стиль сучасної школи», де в номінаціях «Шкільний стиль» та «Святковий настрій» були представлені найкращі зразки шкільного й повсякденного одягу.
-
Піаніно поєдналось з бойовим гопаком
Коли кажуть, що людині щось відверто пасує, то це однозначно про Любов Тхір та її форму прикордонника. Ось уже де повна гармонія і відповідність! Навіть важко уявити цю чарівну жінку-офіцера в діловому костюмі чи сукні. Наче влита у строгу форму, що додає співрозмовниці особливого шарму, елегантності і витонченості.
Утім, це виключно поверхове враження. Бо форма формою, а зміст роботи вимагає інших особливих якостей. І насамперед — сили, як фізичної, так і волі, витривалості, аналітичності, виваженості, тобто всього того, що потребує служба прикордонника. -
Михайло ГЕТМАНЕЦЬ: «Читаючи «Педагогічну поему», не можна не відчути, що її автор — українець»
Бувають відкриття, після яких неможливо, не опираючись на них, розвивати, вдосконалювати ту галузь науки, в якій вони зроблені. Так було, наприклад, у природознавстві після відкриттів Коперника і Дарвіна, в музиці — після Бетховена і Чайковського, в літературі — після Шекспіра і Пушкіна. Всі вони направляли хід людських думок і почуттів. На їх основі люди рухали вперед не лише науку, техніку, мистецтво, перетворювали природу, а й самі виховувались, ставали сильнішими, людянішими, кращими.
У цій дорогоцінній низці постає й педагогіка Антона Семеновича Макаренка, який працював у Харкові в двох закладах — Курязькій колонії і Дитячій трудовій комуні імені Дзержинського.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ