Прем’єр-міністр Олексій Гончарук під час традиційної «Години запитань до уряду» у Верховній Раді запевнив, що в Україні немає кризи з виконання видаткової частини державного бюджету. «Пенсії вже профінансовано, зарплати та соціальні виплати буде профінансовано, із субсидіями проблем немає. За капітальними видатками кожен день пріоритизуємо те, що є найголовнішим, тому що на все грошей не вистачає. Але точно закриємо те, що критично. Нам дістався дуже складний бюджет. Загалом закривати рік із чужим бюджетом складно, і це треба усвідомлювати», — підкреслив він. І додав, що проблеми з наповнюваністю дохідної частини бюджету виникли через посилення курсу гривні, кон’юнктури цін на енергоносії й непродуманих дій попереднього скликання парламенту.

Передноворічні дні для того й існують, щоб дорослі здійснювали дитячі мрії й робили сюрпризи. Так, у день Святого Миколая Президент Володимир Зеленський запросив на чай із тістечками до свого кабінету двох дітлахів Артема Кирилюка та Микиту Баулу, батьки яких загинули під час бойових дій на Донбасі.

Презентацію планів роботи на майбутнє та підбиття підсумків перших 100 днів роботи в уряді зробив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба під час робочої поїздки в Херсонську область.

Охтирський пивоварний завод та його продукція добре знані не лише на Сумщині, а й далеко за її межами. Підприємство неодноразово одержувало нагороди й відзнаки на обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках, конкурсах, фестивалях, бо охтирські напої високоякісні, екологічно чисті, смачні, корисні, від вітчизняного виробника. Про роботу колективу кореспондентові «УК» розповідає голова правління ПрАТ «Охтирський пивоварний завод» Костянтин ЖУРАВЛЬОВ.

Академік, урядовець, посол, директор — чотири сторони життєвого і професійного простору. А ще він гідний продовжувач слави відомої української родини. Це Сергій КОМІСАРЕНКО, який уже три десятиріччя очолює Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Каже, все, чого досяг у житті, — завдяки батьковій і маминій генетиці й своїй самовідданій праці.

Гігантські світлові інсталяції не вперше завітали до столиці. У центрі Києва на Співочому полі розгорнули масштабне видовище з кількох тематичних локацій, які символізують стародавні народні казки і легенди Китаю. Дехто плутає світлові інсталяції фестивалю гігантських китайських ліхтарів із запуском небесних ліхтариків. Цей світловий фестиваль — ціла культура, яка прийшла до нас зі Сходу. А історія й культура східних країн завжди була чимось неймовірним і захопливим.

На Луганщині в 2019 році ніхто не захотів скористатися державною програмою «Доступне житло», тож під новий рік доведеться повернути до держбюджету близько 20 мільйонів гривень. Проте першого ж дня прийому документів у межах нової іпотеки під 3% річних для переселенців і ветеранів АТО/ООС, яку запровадив Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, із 3 грудня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів, в області зареєструвалося аж 70 осіб.

Фотограф із Чернівців Людмила Айґаре має багаторічне незвичне захоплення: на її знімках — літопис старовинної австрійської архітектури Чернівців. Він дуже сумний: понівечені часом фасади, по-варварськи спиляні пишні дерева, занедбані дворики, які за належного ремонту могли б стати гідною окрасою будь-якого європейського міста.

Зоя Краснодемська прийшла працювати в нашу газету на початку 1990-х років уже сформованою й відомою журналісткою. До того була обласна газета «Радянська Буковина» (Чернівці), куди вона приїхала після закінчення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка, а згодом — республіканська «Радянська освіта». Вона швидко влилася в колектив, стала своєю. По-перше, спрацював високий професіоналізм, а по-друге, вміння знаходити спільну мову з колегами, авторами газети у найскладніших ситуаціях.

Нашого робочого цвіту, як кажуть, по всьому світу. Українці протягом майже трьох десятиліть доводять у різних країнах свою працелюбність і здатність стати їхньою повноправною у всіх сенсах слова частиною. Особливо адаптувалися до праці й життя наші співвітчизники, які поїхали шукати кращої долі та оплати в сусідню Польщу. «Урядовий кур’єр» вже писав про особливості роботи в цій країні українських мігрантів, їхні сподівання та побажання щодо поліпшення умов життя і праці.