-
З юанем у кишені
Моя подруга знову відвідала Китай. Надіслала фотографії, соту частину з того, що встигла познімати на вулицях. До кожної — два слова захоплено-сумного коментаря про те, що «хочеться жити в країні, де тебе люблять, навіть не знаючи твого імені». «Уявляєш, у готелі ми знаходили записки від покоївок: «З моря сьогодні дме прохолодний вітер. Якщо вирішите піти на прогулянку, одягайтеся тепліше», — писала подруга.
-
Перший Спас — заготовляй мед про запас!
Як і в минулому, і в позаминулому роках, намети з освяченою солодкою продукцією розташовувалися у тіні дерев на майдані біля полтавського міського Будинку культури. Чого там тільки не було! Мед, перга, маточне молочко, прополіс, віск і вироби з нього, стільники, рамки з живими бджолами, медовуха в пляшках і суліях… А ще більше було охочих цю продукцію придбати.
-
Facebook зробив Прем’єра доступнішим
Останнім часом урядові структури, зокрема міністерства та їх керівники, активно інтегруються до соціальної Інтернет-мережі Facebook. Це робиться для того, аби громадяни могли напряму отримати інформацію про стан справ в тій чи тій галузі, задати високопосадовцям питання та отримати на них відповіді.
-
У Дніпропетровську відкрили перший Центр первинної медико-санітарної допомоги
Перебудова систем первинної та екстреної допомоги має стати першоплановою в реформуванні медичної галузі. На цьому наголосила перший заступник Глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова під час робочої поїздки разом із міністром охорони здоров’я Олександром Аніщенком на Дніпропетровщину.
На думку Ірини Акімової, прийняття закону про пілотні проекти надало більше можливостей і повноважень щодо вільного розпорядження коштами, і тепер слово за регіонами. Більшість з них, і Дніпропетровщина як пілотна область з упровадження медичної реформи в тому числі, вже багато чого зробили.
-
Директор Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ Валодимир МОРГУН: «Хліб — це наша нафта, і навіть більше»
Нові сорти зернових культур та їх значення для збільшення виробництва якісного зерна — цим питанням переймалися учасники науково-практичної конференції «День поля». Її для вітчизняних аграріїв провів Інститут фізіології рослин і генетики у своєму базовому господарстві ПрАТ «Зернопродукт МХП», що на Вінниччині. Це підприємство для показу обрали не випадково. Майже третину площ з-понад 120 тис. га ріллі підприємство засіває пшеницею, збираючи по 63 центнери зерна на круг, а подекуди — і по 100. «90% пшеничного поля засіваємо сортами інституту, і ще не було року, щоб ми програли на пшениці», — зауважив директор ПрАТ «Зернопродукт МХП» Микола Кучер. Тож що лежить в основі хліборобського успіху? Про це розмовляємо з директором Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимиром Моргуном.
-
Чернігів і Меммінген: 20 років дружби
Місто на Десні і місто на Іллері заприязнилися завдяки меммінгенському Ліонському клубу, члени якого у 1991 році висловили бажання допомогти потерпілим від Чорнобильської катастрофи українцям. З роками знаходилося все більше «точок дотику» - в галузях культури, медицини, освіти, в молодіжних питаннях. На сьогодні Федеративна Республіка Німеччина — один з провідних торговельно-економічних партнерів області.
-
Північноамериканський веслоніс плаває у прикарпатських водоймах
У прісноводній водоймі Канади нещодавно виловлено цього представника прісноводних осетрових вагою 160 кг. Рибоводам Прикарпаття це додає снаги: з вирощуванням веслоноса влучили в «десятку», зважаючи на прогнози експертів, що через десятиріччя-два продовольча проблема стане у світі чи не найгострішою, а ми й сьогодні споживаємо в кілька разів менше рибопродуктів від передбачуваної норми і в десять разів менше, ніж споживають її у розвинених європейських країнах.
-
Українська економіка виходить з тіні
Вивести на чисту воду неплатників податків у всі часи було справою непростою. У нинішній післякризовий (чи ще не зовсім) період митарі наповнюють бюджет як з допомогою батога, так і пряника. Причому розробляють специфічні методи боротьби, за якими під прес потрапляють лише «тіньовики». Для прозорого бізнесу створюються такі умови, коли податки не доводиться стягувати, їх сплачують.
-
Гриби та ягоди поповнили волинські місцеві бюджети на мільйони гривень
Це стало можливим завдяки пильнішій увазі облдержадміністрації та контролюючих органів до «ягідно-грибної теми». Свого часу область виступила ініціатором введення плати за збирання дикорослих дарів лісу у порядку спеціального природокористування. Себто — із бізнесовою метою. Нині ця робота вдосконалюється.
-
Статки власників ринків більше не оплачуватимуть пересічні споживачі
Близько 300 тисяч гривень штрафів за порушення конкурентного законодавства застосувало Рівненське територіальне відділення Антимонопольного комітету України з початку року, тим самим ось так вагомо поповнивши державну скарбницю. Економічний ефект від припинення виявлених порушень уже становить 6,6 мільйона гривень.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ