Україна — не перша і не єдина країна у світі, якій доводиться проводити земельну реформу. Над питанням «Кому володіти сільськогосподарськими угіддями?» замислювалися у багатьох державах, де сільське господарство успішно функціонує. Що об’єднує Болгарію, Румунію, Угорщину, Литву та деякі штати США? Те, що земля там перебуває у приватній власності, але іноземцям її не продають. Аналогічну модель планують запровадити і в Україні. 

Українці здавна з пошаною говорять: на чорній землі білий хліб родить. Мабуть, саме тому багаторічна дискусія щодо земельної реформи викликає величезний резонанс у суспільстві. Адже «питання землі» ніхто так і не вирішив для українського селянства. 

Позицію влади виклав нещодавно Президент Віктор Янукович, який справедливо вважає, що земельна реформа, насамперед спрямовується не на те, щоб землю продавати, а на те, щоб зробити землю товаром. «І цей товар буде підставою і гарантією для надання кредитів. І рахуємо цей ресурс, який буде задіяний в країні, він додасть приблизну ціну близько 450 мільярдів гривень», — сказав Президент. Земельна реформа, за його словами, також дасть змогу зменшити корупцію в цій сфері.

— Перш ніж надати деякі коментарі та відповіді, хотів би наголосити на тому, що наразі дискусії щодо ринку земель сільськогосподарського призначення ведуться на низькому рівні розуміння самого предмета. Тому виникають «некоректні» теми «круглих столів» та дебатів, на зразок «Чи потрібен Україні ринок сільгоспземель?» (як днями на «Свободі слова»), або «Вільний ринок сільгоспземель — це загроза українському селу» (публічні дебати Фонду ефективного управління) тощо.

Про що саме йдеться? Люди просто не розуміють, що таке «ринок землі», та чим він відрізняється від «обігу земельних ділянок». Знов-таки питання: що таке «вільний ринок землі»? Можу сказати, що у світі немає жодної країни, де існував би «вільний» ринок земель сільськогосподарського призначення. Всі країни в світі тим чи іншим чином здійснюють його регулювання, відмінність полягає тільки в ступені лібералізації такого регулювання (більш жорстко, як наприклад у Франції, або менш жорстко, як у Німеччині).

 «Цивілізований ринок землі — це єдиний спосіб відібрати ефективного власника і залучити інвестиції, які принесуть на українські лани найуспішніші агротехнології та забезпечать всім селянам достойний рівень життя», — наголосив на черговому засіданні уряду Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи схвалений напередодні Кабінетом Міністрів законопроект «Про ринок землі», розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства. Фактично він дав старт початку земельної реформи, і стосується загальнонаціонального ресурсу, цінність якого, за влучним висловом глави уряду, «визначається не тільки грошовим еквівалентом». 

Графік участі членів Уряду, керівників інших центральних органів виконавчої влади у роботі прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів на липень — вересень 2011 р.

 Земельне питання актуальне скрізь. У Піднебесній, приміром, живе заповзятливий фермер Ян Юде, який для боротьби з самозахопленнями застосовує саморобну артилерію. 

Сіно в копиці — й землі легше, каже народна мудрість. Традиційно заготівлю починають у перший вівторок Петрівського посту. Кожен господар намагається якомога швидше впоратись з роботою, зважаючи на погодні умови і наближення жнив.  

На початку роботи урядовці та більшість журналістів приєдналися до всеукраїнської хвилини мовчання на спогад про початок Великої Вітчизняної війни і таким чином вшанували пам’ять тих, хто захищав Батьківщину від німецько-фашистської навали, та жертв війни. 

 Загалом другий день літньої сесії ПАРЄ, на який припав виступ українського Президента, був присвячений проблемам революцій в африканських і  арабських країнах, зокрема ситуації в Марокко, Тунісі та Лівії. Особливо турбують європейців масова міграція біженців із цих країн, які тікають з охоплених безробіттям і політичними негараздами регіонів до заможного ЄС. У своїй промові Віктор Янукович наголосив, що Україна як держава, що наразі головує у Комітеті міністрів РЄ, готова активно шукати відповідь на ті виклики, з якими сьогодні зіткнулася ця організація.

Спірним питанням у ході переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі  стала проблема доступу на європейський ринок українських автоперевізників. Так, керівники нашої делегації наполегливо переконують європейців скасувати чинну нині квотну систему. Нагадаємо, що, наприклад, наші автоперевізники отримали від Італії 800 додаткових дозволів. 500 з них було виділено для вантажних автівок, які відповідають екологічним вимогам Євро ІІІ, і ще 300 — для автівок екологічністю Євро V.