Цьогорічний жовтень неохоче змінює смарагдове вбрання на позолоту. Ліси й діброви тільки де-не-де торкнувся пензель з вохрою. А дуби й берези ще й не думали скидати листя (хоч мало це статися до Покрови). Отже, за народними прикметами, на нас чекає сувора зима і рік нелегких випробувань. На щастя, не всі неприємні прогнози збуваються. У нашому національному фольклорі побутує такий афоризм: «Випробування — це загартування». 

Помножити свої вступні бали на сільський коефіцієнт відтепер зможуть лише абітурієнти із сіл, із селищ — ні. Творчі здібності журналістів і вчителів музики перевірятимуть на заліках ще до складання ЗНО, а на деякі медичні фахи вимагатимуть не менш ніж 150 балів у сертифікаті. Це лише частина новацій вступної кампанії, яка наступного літа очікує на нинішніх одинадцятикласників. У Міністерстві освіти і науки нещодавно затвердили Умови прийому на навчання до вишів на 2018 рік. «УК» дізнавався, як профільне відомство усуне цьогорічні недоліки й покращить умови вступу для майбутніх випускників шкіл. 

«Голови ОДА й місцеві адміністрації до вівторка повинні провести моніторинг і підготувати всі проблемні питання проходження опалювального сезону в областях. Виявивши факти саботажу, бездіяльності й невчасного виконання обов’язків, матеріали спрямовуватимуть до Генеральної прокуратури», — у такий спосіб віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко розставляв акценти під час селекторної наради, присвяченої опалювальному сезону 2017—2018 років. 

Створення Служби фінансових розслідувань, автоматичне відшкодування ПДВ та боротьба з податковими махінаціями, які часто супроводжують операції щодо цього виду платежу, були в центрі уваги зустрічі з пресою міністра фінансів Олександра Данилюка.   

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Донецьке скло краще за самоцвіти Росії

Позбавлений Вітчизни патріот України

Залупівка для великодержавних шовіністів

Колекція костюмів XIX—ХХ століть, зібрана співробітниками Новоайдарського районного краєзнавчого музею, свідчить про те, що край заселяли вихідці з дуже віддалених регіонів. Експозиція, де виставлено 24 костюми, унікальна, а роль у її створенні  директора музею Ганни Божкової важко переоцінити.

Традиційно наприкінці осені українці поминають жертв голодоморів. Відбуваються відповідні заходи, оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, люди запалюють на вікнах свічки. Слід пам’ятати: голод 1932—1933 років скосив мільйони селянських життів. Та не можна забувати і про те, що вже через п’ять років після цієї трагедії наш народ спіткало ще одне горе. Не менш цинічне й зухвале за масштабами і задумом. Під час репресій 1937—1938 років Україна втратила чимало найкращих своїх синів, мізки нації, її цвіт, еліту. 

Президент України

призначи

відсторонив:

Оголошення Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності» (м. Київ) — (далі — конкурс). 

Щира, подекуди надмірна повага дідусевих сестер до нього була для мене в дитинстві чимось на кшталт «так було завжди, чому — не знаю». Аж доки баба Уляна, середня сестра, не розповіла: під час Голодомору родина вижила багато в чому завдяки 17-річному тоді дідові, який, навчаючись в сільськогосподарському технікумі, щонеділі привозив додому потайки зашиту в пальті смужечку сала (практикою для учнів була робота на бійні). Це врятувало життя всім восьми сиротам, що їхніх батьків у 1920-х забрав тиф. Усе життя в дідовій хаті на горищі висів полотняний мішечок із сухарями — символ і запорука життя. Як і чи не в усіх сусідів.