• Віталій ЧЕПІЖКО

    Газове «потепління»: недовго музика грала

    У вівторок  4 березня для нашої країни надійшла погана, але цілком очікувана новина — з квітня 2014 року «Газпром» скасовує пільги на постачання газу Україні.

    Російська сторона робить це у зв’язку з боргом нашої держави за блакитне паливо, який становить більше ніж 1,5 мільярда доларів. Відтак, нашій країні дається «час для роздумів» про те, як їй жити за високими цінами на газ. Та до квітня цього часу лишається обмаль.

    До того ж держава шукатиме шляхів вирішення кризи на ринку нафтопродуктів, адже ситуація щодо забезпечення пальним також є дуже гострою. 

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Сплеск підліткової жорстокості є наслідком браку діалогу

    Проблема дитячої жорстокості і дитячого насилля стара, як наш стражденний світ. Доведено, поведінка дітей — віддзеркалення ситуації в суспільстві. Педагоги і батьки старшого покоління порівнюють, як було колись і як стало нині. Споконвіків вели боротьбу за лідерство, за визнання, за справедливість, але щоб у такий спосіб, як часто трапляється нині... Стає ледь не нормою, коли підліток хапає зброю і стріляє у всіх без розбору чи гамселить слабшого від себе, а натовп витріщак — замість захистити — фільмує «подію» для соцмережі. У чому причини, де корінь зла? «УК» спробував поміркувати над цим складним питанням.  

  • Василь БЕДЗІР

    Подвір’я можуть стати будмайданчиками

    Ужгородські чиновники торік вирішили скоротити в місті один із житлово-ремонтних експлуатаційних районів (ЖРЕРів) — №1. Посилаючись на «неефективність роботи», міськвиконком узяв курс на розформування цього комунального підприємства. На чому грунтувалися ці твердження, а за ними — рішення виконкому, було не зрозуміло. Це викликало занепокоєння у населення, оскільки люди не хочуть погіршення якості житлово-комунальних послуг. Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися до чиновників.

  • Олег ТКАЧЕНКО: «Рухатися потрібно не до єдиної сильної біржі, а до розвиненого фондового ринку»

    Фондова біржа — один з головних інструментів інвестиційного ринку та руху капіталів в економіці. На ній продають і купують цінні папери. При цьому одні заробляють величезні гроші, інші їх втрачають. Для більшості пересічних українців біржа — місце зустрічі продавців і покупців, де удар молотка символізує момент переходу права власності від продавця до покупця. Але потрапивши на Українську біржу (УБ), не побачите продавців, покупців і молотка. УБ — це кілька кімнат з комп’ютерами та технікою. Тут працюють усього 26 співробітників. А торги на біржі відбуваються в Інтернеті.  

  • Андрій Чистяков: «Українська нація не зникне ніколи»

    Те, що відбувається в Україні, почавшись мирними студентськими акціями на центральних вулицях столиці, пролившись кров’ю Небесної Сотні на київську бруківку, зірвавши маски з тих, хто вважає Україну розмінною монетою у розв’язанні власних конфліктних ситуацій, не залишило байдужим жодну людину, хоч би якої національності вона була. І, звісно, всім болить, що буде з нашою країною, чи вдасться нам її зберегти і що українців чекає у майбутньому. Про це «Урядовому кур’єру» розповідає астролог Андрій ЧИСТЯКОВ.

  • Владислав КИРЕЙ

    Бо у кожному слові — доля України

    Такими поетичними словами розпочалися цими днями в Уманському державному педагогічному університеті урочистості, присвячені ювілею Кобзаря. Цікаво, що готуючись до цієї події, студенти й викладачі провели велику дослідницьку роботу, перевернули гори літератури, знайшли свідчення людей, які спілкувалися з Тарасом. 

  • Дмитро ЛАСКАВИЙ: «Мені прикро, що виникли такі історичні кліше про Донбас»

    Випускник середньої школи №5 шахтарського селища Володарськ, що розташоване поблизу Свердловська Луганської області, Дмитро Ласкавий у 22 роки захистив кандидатську дисертацію, а вже у 28 років став наймолодшим доктором наук в Україні. Шахтарське селище, та й сам Свердловськ, — серце Донбасу. Проте Дмитро, який зумів за 11 років здійснити наукові відкриття в межах тем «Англійсько-російське протиріччя в Персії: нафтовий фактор, 1901 — 1917» і «Велика Британія і міжнародні суперечності навколо поділу персько-месопотамської нафти, 1918 — 1928», вважає, що ярлики, які навішені Донбасу та його жителям, — це неправильне уявлення про реальність. Як людина, що не звикла пасувати перед труднощами, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Луганського національного університету імені Тараса Шевченка готовий спростувати стереотипи, у тому числі соціальні та світоглядні. 

  • Олександр ДМИТРУК: «Більшовики зробили все, щоб заплямувати ім’я отамана Ляховича»

    Шостого березня 1920 року отаман Євген Ляхович та його побратими подільські отамани Ананій Волинець, Юхим Якубенко, Іполит Годзиковський за підтримки Першої повстанської армії УНР полковника Іллі Струка мали захопити Вінницю, де більшовики готувалися до проведення губернської партійної конференції. Це відкривало шлях широкому наступу військ УНР на Київ. Та за день до цього в містечку Вороновиця його було підступно вбито, що негативно позначилося на проведенні спільних дій.

    Про отамана Брацлавського куреня смерті Євгена Ляховича розмовляємо з Олександром Дмитруком, який нещодавно написав про нього історичний роман «Офіцер».

  • Арсен АВАКОВ

    Кадри

    Така вже точка кипіння, що очікування людей і нетерпимість гранично високі. Ситуація, в якій опинилася країна, — шок. Ситуація, в якій опинилася міліція, — тотальна деморалізація і дезорганізація на межі розпаду. До цього слід додати вимушену й абсолютно необхідну люстрацію керівних кадрів МВС в центрі й на місцях. На сьогодні звільнено 90% усіх керівних кадрів відомства, керівництво якого здебільшого дискредитувало себе за три останні місяці. Ці кадри спричинилися до того, що довіра до міліції майже нульова, як і близька до нуля функціональна здатність.
    Що тут робити? Заплющити очі? Чекати, що саме розсмокчеться? 

  • Видобуток та споживання газу в Україні у 2012–2013 роках (млрд кубічних метрів)

    У вівторок  4 березня для нашої країни надійшла погана, але цілком очікувана новина — з квітня 2014 року «Газпром» скасовує пільги на постачання газу Україні.
    Російська сторона робить це у зв’язку з боргом нашої держави за блакитне паливо, який становить більше ніж 1,5 мільярда доларів. Відтак, нашій країні дається «час для роздумів» про те, як їй жити за високими цінами на газ. Та до квітня цього часу лишається обмаль.
    До того ж держава шукатиме шляхів вирішення кризи на ринку нафтопродуктів, адже ситуація щодо забезпечення пальним також є дуже гострою.
    Який вихід із такого становища? Як і де Україна повинна шукати альтернативу російському газу? В яких країнах, крім РФ, ми можемо з економічною вигодою для своєї економіки купувати блакитне паливо? Чи не постраждає населення від непростих газових відносин України з Росією?