-
Економікою уряд займатиметься за розкладом
Коли журналісти «УК» йшли на зустріч Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з представниками бізнес-спільноти до київського п’ятизіркового готелю «Інтерконтиненталь», очікували на ретельний огляд наших речей, як було заведено на заходах з гостем такого високого рівня раніше. На диво, ніякі охоронці нас не оглядали. Вразили також довга черга до гардероба (близько 30 осіб) й аншлаг гостей у залі готелю, розрахованого на 400 місць. Влаштуватися вдалося лише на «гальорці». Все-таки журналістам видання пощастило: ще кілька десятків людей слухали Прем’єр-міністра, стоячи в залі та холі готелю. Кілька разів виступ А. Яценюка зал переривав оплесками. Спочатку це стосувалося його відповіді на запитання щодо ситуації у Криму.
-
Бумеранг завжди повертається до його власника
Військові дії Російської Федерації проти України, як і очікували міжнародні, українські та власне російські експерти, не могли вкрай негативно не вплинути на фінансово-економічну ситуацію всередині РФ. Фактично на валютних та фондових ринках нашого сусіда почалася паніка. Схоже на те, що у президента Росії Володимира Путіна також є не дуже хороші консультанти, як і у колишнього українського, бо перший своїми безглуздими діями насамперед веде до прірви, в тому числі фінансово-економічної, і пересічних росіян.
Неабияк посприяло цьому негативному процесові різке засудження цих дій РФ президентом США Бараком Обамою та британським прем’єром Девідом Камероном, які зійшлися на тому, що Москва відтепер має понести значні втрати, якщо не виведе свої війська з України. -
Адріан СЕВЕРИН: «Не можна починати шлях до демократії і свободи через порушення прав людини»
Румунський євродепутат Адріан Северин охоче погодився поговорити про останні події в Україні з огляду на досвід його власної країни, бо вважає, що це може допомогти Україні уникнути помилок, яких свого часу припустилася Румунія. Навіть опоненти цього політика у Європарламенті визнають, що всі прогнози щодо ситуації в Україні, які він досі робив з трибуни ЄП, справдилися. Тож хотілося б вірити, що його голос буде почуто і в Києві.
-
Дев’ять кроків до створення ОСББ
Перше ОСББ в Україні створене ще 1997 року. Вочевидь, як «пробний камінь» такого процесу. Бо ж сам Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ухвалено лише 1999-го. Пізніше до нього внесли зміни. Владні структури заохочували мешканців брати управління будинками у свої руки. У 2010 році навіть план склали — до 2015 року в Україні у 70% п’ятиповерхових і вищих будинків мають бути створені об’єднання. Це чимало, враховуючи те, що в Україні понад 130 тисяч багатоквартирних будинків. Та процес великими темпами не пішов. Нині у країні діють більш як 16 тисяч ОСББ. А до того «точкового» 2015-го залишилося трохи менш ніж рік.
-
«Не знаю, як народжуються в мене пісні»
На те воно і диво, щоб залишатися незбагненим: студент Чернівецького медінституту, самодіяльний композитор злетів у зеніт воістину всенародної слави. Природна геніальність потрапила на благодатний грунт. Батьки не тільки наділили сина талантом і вродою. Вони дали синові шляхетне виховання і добру освіту, зокрема музичну. Володя був професійним скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Малював картини, захоплювався фотографією та кінозйомкою.
Не лише обстановка — сама атмосфера сім’ї Івасюків дбайливо зберігається в Меморіальному музеї-квартирі Володимира Івасюка, що в центральній історичній частині Чернівців. Бібліотека батька, Михайла Григоровича — поета, письменника, викладача Чернівецького держуніверситету, буковинця за походженням. У центрі багатої книгозбірні переважно українських авторів — раритетні видання творів Шевченка. Родинні світлини мами Софії Іванівни, що родом з козацьких земель, шкільні зошити сестер — Оксани та Галини. -
Час істини: слово має стати ділом
Здійснення кожної справи залежить від віри виконавців в успіх. Люди, які зібрались за круглим столом «Українська освіта: що далі?», ще до початку розмови випромінювали оптимізм. Загальний настрій можна передати двома реченнями: ми знаємо, що і як вдосконалювати; з’явилась реальна можливість плани втілити в життя. Що ж пропонують змінити і вдосконалити фахівці?
Ганна Сазоненко представляла на зустрічі міжнародний освітянський «Партнер-клуб». Широкому загалу вона більше відома як директор гімназії Національного університету ім. Тараса Шевченка. Ще задовго до круглого столу при зустрічі з нею довелось почути багато, скажемо так, революційних пропозицій в організації освіти. Чи не найбільше вона наголошувала на автономії навчальних закладів, оскільки забюрократизованість управління зв’язує педагогам руки.
-
Чиї ж інтереси відстоює чиновник?
У січні луганські та деякі загальноукраїнські друковані й електронні ЗМІ приділили чимало уваги конфлікту, який виник, начебто, між підприємцями області та Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО). У свою чергу ініціатори акцій під офісом компанії не шкодували «дьогтю» для енергетиків під час спілкування з представниками ЗМІ. Ініціативна група «ЛЕО-ні» навіть створила Інтернет-ресурс з однойменною назвою, на якому розміщує резолюції, претензії, вимоги та оцінки роботи енергетиків. Більше того, сьомого лютого перший заступник голови облдержадміністрації Едуард Лозовський провів відеоконференцію, під час якої акцентував увагу її учасників на невиконанні енергетиками інвестпрограм та зловживаннях, які, начебто, існують у ЛЕО. З тим, наскільки об’єктивні ці звинувачення та що приховано за ними, — спробуємо розібратися по суті.
-
«Апостолу» місце в музеї
Нещодавно Інтернет поширив інформацію про знахідку цінних книжок у резиденції «Межигір’я». Серед них — «Апостол» першодрукаря Івана Федорова, виданий 1574 року. Вона є першою точно датованою українською книгою і писемною пам’яткою світового значення.
Тож автор інформації зробив припущення, що знайдені твори «були просто викрадені з державних музеїв на втіху знахабнілому диктаторові». Для підтвердження цього йому, звичайно, слід було побувати в музеях, де зберігають стародруки. Але він цього не зробив. І пішли гуляти світом чутки про те, які нехороші люди працюють у музеях.
«УК» вирішив скористатися золотим правилом: «Вір, але перевір». Оскільки відомо, що примірник львівського видання «Апостола» 1574 року Івана Федорова зберігається в Музеї книги і друкарства, телефонуємо туди. -
Ось вам, сепаратисти, і курортний сезон
Перші «туристи» прибули удосвіта. Дарма, що їхні купальні костюми були глибоко сховані під кількома шарами камуфляжного одягу. А, вочевидь, наймодніші аксесуари цього сезону, автомати і кулемети, якнайкраще доповнювали новітні «в’єтнамки» — берцята, в які нещодавно перевзулася сусідська армія, одягнена за лекалами відомого модельєра Юдашкіна у форму з наноматеріалів.
Оселитися новоприбулі вирішили не дикунами, а в фешенебельних апартаментах, як то міцна і помпезна будівля кримського парламенту. А оскільки там місця усім «бажаючим» не вистачило, попутно просилися на квартири до військових частин Збройних сил України. Мовляв, нам би тільки переночувати, а зранку обіцяємо не набридати. В якості бонуса «туристи» без розпізнавальних знаків отримали театральну постановку — позачергову сесію парламенту і кілька годин безкоштовних ігор на дорогих депутатських гаджетах, які перед початком засідання самі ж завбачливо у парламентаріїв і відібрали. Найцікавіше у цій ситуації те, що путівку горе-курортникам виписала заднім числом російська Рада Федерації, а найтривожніше, що з формулювання не до Криму, а до України. -
Орієнтири є. До роботи!
Сьогодні Україна перебуває у найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, політичній і соціальній кризі. Держава доведена до межі банкрутства, суспільство – до соціальної і гуманітарної катастрофи. Реальною стала загроза втрати Україною суверенітету і територіальної цілісності. Країна опинилася за крок від фінансово-економічного колапсу.
Зростання реального ВВП за два останні роки – нульове. Державні фінанси – у критичному стані. Дефіцит державного бюджету у 2013 р. склав 65 млрд грн, з урахуванням усіх зобов’язань уряду – понад 80 млрд грн.
Державна скарбниця розкрадена. Станом на лютий 2014 р., залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку – 4,3 млн грн, при тому, що несплачені платіжні доручення – майже 10 млрд грн.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ