На реаліті-шоу вирують  пристрасті — учасники ридають, сперечаються, навіть б’ються в істериках. Впоратися з тайфуном емоцій їм допомагають професійні психологи. Для глядача діяльність такого фахівця — практично таємниця за сімома печатками. Розкрити її ми попросили психотерапевта Алевтину Шевченко.

«Інтернаціональний цирк братів Гартнерів «Слони-велетні повертаються!» — таке посилання громадяни можуть прочитати, піднявшись сходами до центрального входу Національного цирку. А в холі дізнатися, що з кінця січня всі бажаючі насолоджуватимуться дивовижним видовищем, подарованим їм гастролерами Великого цирку Німеччини Алексом і Крістіаном. Династія Гартнерів — це 300-річна історія артистів цирку, які займалися дресируванням левів, тигрів, коней, слонів. Киян, наприклад, шановані гості знайомитимуть з найскладнішим цирковим жанром «Колесо сміливості — лапендула» (інша назва — «Колесо мужності»). Виконати цей прийом зі страховкою неможливо, тож артист балансує всередині колеса, яке розкручується навколо осі та піднімається під куполом щонайменше на десятиметрову висоту.  

Наприкінці січня в Бельгії стартував фінальний турнір чемпіонату Європи з футзалу. Новому наставникові Євгену Ривкіну, який торік змінив біля керма національної збірної України Геннадія Лисенчука, на шляху до Антверпена довелося серйозно похвилюватися. Сильним ударом по лідерських амбіціях українців на груповому етапі стала поразка від Словенії з рахунком 3:8. Посівши друге місце у групі, де, крім словенців, також виступали команди Англії і Туреччини, синьо-жовті змушені були добувати путівку на Євро-2014 у стикових поєдинках з Угорщиною. Обмінявшись домашніми перемогами (2:1 та 5:4), наша дружина пройшла далі за правилом виїзного гола.

Цими неспокійними днями, коли душа щемить від болю за постраждалих під час майданівських протистоянь, коли, здавалося б, зовсім не до пісень, у голові невідомо звідки з’являються давно забуті рядки Булата Окуджави: «Возьмемся за руки, друзья, чтоб не пропасть поодиночке». І справді, візьмімося! Йдеться, зрозуміло, про всіх тих, кому наша держава, наша країна дорога. І найперше серед них — про нас, журналістів.
Пам’ять переносить років на двадцять назад, коли довелося працювати в міській газеті «Черкаси». Тоді, у перші роки незалежності, зрозуміло, до журналістів за радянською традицією продовжували ставитися як до «підручних партії», коли будь-яке вільнодумство засуджувалося. І коли на газету, яка в ході дискусії насмілилася опублікувати лист відомого письменника лауреата Шевченківської премії Василя Захарченка до ветеранів, щоб вони схаменулися й переглянули своє ставлення до комуністичних вождів, до червоних радянських прапорів, адже воювали насправді за народ, за добробут своєї країни, з усіх боків обрушився шквал осуду. Газету, по суті, намагалися знищити, зацькувати підставними «зверненнями», судовими позовами, а колеги з інших видань, телебачення, радіо чомусь просто… мовчали. Хоч пошепки й говорили між собою про кричущу несправедливість. 

Хоч фахівці постійно попереджають про перенасиченість ринку праці представниками одних спеціальностей, і дефіцитом інших, та під час вступу до вишів конкурс на так звані престижні факультети не зменшується. І не лише тому, що так багато молоді мріє про фах юриста, економіста тощо. Для багатьох головне насамперед здобути престижний диплом. А де працюватимуть — це вже інша річ. Бо робота за фахом «світить» далеко не всім, і тут навіть не важливо, який у тебе диплом. Це довели експерти Дослідницького центру Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна. Вони під час дослідження з’ясували, що тільки 36% українських працівників трудяться за спеціальністю. 20% зауважують, що їхня робота пов’язана з отриманим фахом лише частково, а 44% довелось змінити професію. 

Чи не найбільша небезпека нещадних холодів — ризик обморозитися. Найпідступнішим є те, що, сильно змерзнувши, людина припиняє відчувати найбільш уразливі до обмороження частини  тіла — вуха, ніс, пальці, — а тому не може контролювати ступінь їхнього ураження.

Учора Голова Верховної Ради Володимир Рибак підписав закон № 4007у «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», яким скасовано 9 законів, ухвалених 16 січня, а також ухвалений напередодні закон про амністію. Водночас він прогнозує, що 4 лютого Верховна Рада ухвалить рішення про створення Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки та узагальнення законопроекту про внесення змін до Конституції України. До її складу увійдуть представники всіх фракцій.

Ці слова у ході зустрічі з главами дипломатичних місій ЄС, США, Канади, Норвегії, Росії та Швейцарії підтвердила й міністр юстиції Олена Лукаш, додавши, що завданням цієї комісії буде напрацювання конституційних змін з переходу країни до парламентсько-президентської республіки.

У зв’язку з погіршенням погодних умов за завданням уряду в регіонах працює понад 4,3 тисячі пунктів обігріву та чергує понад тисяча соціальних патрулів. З початку їхньої роботи в пунктах обігріву вже врятовано від переохолодження понад 32 тисячі людей, зокрема за останню добу — понад 3 тисячі осіб. Про це заявив віце-прем’єр-міністр, голова Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Олександр Вілкул.

«Необхідно за будь-яких умов захистити людей від холоду та небезпечних ситуацій», — сказав, зважаючи на цей невтішний прогноз, Олександр Вілкул. За його даними, з 20 січня почали працювати 263 пункти обігріву та понад тисяча медичних працівників Червоного Хреста.

Саме завдяки рішенню українського парламенту скасувати скандальні закони від 16 січня у тексті резолюції ПАРЄ щодо функціонування демократичних інституцій в Україні, котру прийнято вчора у Страсбурзі,  було пом’якшено пункт, у якому йшлося про санкції. 
Якщо в проекті резолюції доповідачки Моніторингового комітету ПАРЄ Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін, які є авторами документа, рекомендували асамблеї призупинити право української делегації на голосування під час весняної сесії, то після останніх новин з Києва текст цього пункту було пом’якшено. «У скасуванні законів від 16 січня асамблея побачила, що Верховна Рада має намір відігравати важливу роль у пошуках мирних шляхів врегулювання кризи, тому асамблея не має наміру розглядати питання позбавлення права голосу української делегації», — йдеться у резолюції. Проте у тексті наголошується, що у разі, якщо в Україні триватимуть грубі порушення прав людини, а проти учасників Майдану буде застосовано силу, загроза застосування цих санкцій на квітневій сесії ПАРЄ виникне знову. 

Як часто доводилося вам, шановні читачі, протягом дня зустрічати в людних місцях oсіб з особливими потребами? Вкрай рідко. Чи ризикне незрячий чи візочник без крайньої необхідності рипнутися надвір? Відповідь криється в нашому з вами ставленні до цієї категорії співгромадян і небайдужості (чи байдужості) тих, хто мав би перейматися їхніми потребами. Інваліди, ветерани, люди поважного віку стають заручниками власних помешкань через безпомічність. Для таких людей вулиця перетворилася чи не на поле бою з тими проблемами, які їх оточують повсякчас.