Відновлення культурного життя Європи після пандемії COVID-19 – не менш важливе, ніж відбудова економіки. Про це йшлося під час дебатів у комітеті Європарламенту з питань культури та освіти, у яких взяла участь єврокомісарка з питань інновацій та молоді Марія Габріель та єврокомісар з питань внутрішнього ринку Т’єррі Бретон.
 

Звучить як аксіома: від карантину найбільше страждає малий та середній бізнес. Тобто саме той сегмент, на якому тримається соціально-економічна стабільність. Ось чому на його підтримку в багатших державах уже нині витрачають 10—15% ВВП.

Важко поставити під сумнів зусилля української влади для визволення наших співвітчизників, яких з тих чи інших причин незаконно утримують у місцях позбавлення волі на окупованій проросійськими збройними формуваннями території Донбасу чи в самій Росії. Так само немає підстав заперечувати промовисті заяви з Офісу Президента щодо подальших намірів на зразок «для української влади цінним є кожен» чи «Україна має визволити всіх своїх громадян».

Творчість справжніх художників завжди пов’язана із пророцтвом. Чверть століття тому композиторка із Кремінної почала писати симфонію. Потім була друга редакція твору. Але й сьогодні Олена Гончарук каже, що музична композиція залишається «відкритою». Вона передчуває, що драма її рідного краю ще не дійшла до фінального акорду.

Співробітники обласного управління Пенсійного фонду вдосконалюють роботу, щоб максимально зручно для людей вирішувати питання навіть в умовах карантину.

З поетапними послабленнями триватиме карантин в Україні. Перші послаблення заплановано на 11 травня. Подальше пом’якшення обмежувальних заходів відбудеться, щойно це дозволить ситуація.
 

Напередодні 1 травня в Польщі відзначають 80-річчя Катинської трагедії. З нею, на жаль, пов’язана й історія Луганщини. У 1939 році старобільський жіночий монастир «Всіх скорботних радість» став місцем облаштування концтабору НКВС для полонених польських громадян та бійців війська польського. Матеріали про це можна знайти у Луганському обласному краєзнавчому музеї, переміщеному до Старобільська, а також у новій книжці луганського історика Валерія Снегірьова, який почав досліджувати цю тему ще у 1988 році одним з перших в Україні.

Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

Зізнаймося: у повітрі снують підо­зри, що породжують взаємну недовіру між нами, навіть між найближчими родичами, сусідами, приятелями. Дивимося на людей, так би мовити, крізь призму коронавірусу. Фахівці кажуть, що психологічно виходитимемо з карантину близько року, бо саме цей вихід складніший за фізичний чи економічний.

Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.