Різні соціологічні опитування засвідчують позитивні тренди в системі охорони здоров’я. І це не може не тішити. Так, аналіз соцопитувань, проведених з 2016-го по 2019 роки, показує, що більшість українців задоволені сімейним лікарем (якщо у 2016-му лише 55% респондентів знали своїх сімейних лікарів, то 2019-го таких було 81%, чому, звісно, посприяло ухвалення закону про трансформацію системи охорони здоров’я). Зростає й довіра до програми «Доступні ліки» (понад 90% респондентів схвалюють її, бо вона гарантує ліки безоплатно чи за зниженою ціною, і приблизно 20% українців регулярно користуються цією програмою). Оновлюється медичне обладнання. Українці рідше дають хабарі в медзакладах, які стають дедалі відкритішими.

Симпатії виборців на дострокових виборах до парламенту, які відбулися цими вихідними, засвідчили, що більшість українців хочуть бачити у владі нові обличчя. При цьому український виборець не брав до уваги брак політичного досвіду чи громадської діяльності більшості кандидатів, радше в нинішній кампанії це вважалося великою перевагою. Більшістю громадян керувала віра в те, що підвищити зарплати, знизити тарифи, припинити війну, відремонтувати дороги нові депутати зможуть лише власною присутністю в сесійній залі.

Напередодні визволення у лисичанському музеї відкривається спеціальна виставка. На ній представлено багато документів, серед яких і твори дітей — спогади про те, як страшно і несподівано приходить війна.

До Дніпропетровська з Києва свого часу можна було навіть на «Волзі» доїхати за шість-сім годин. Із двома перекурами і  поворотом перед Полтавою на Решетилівку — Кобеляки — Царичанку. Цей маршрут скорочує шлях на кілометрів 80. То були роки, коли дороги ще не дуже розбивали великогабаритні вантажівки, а на ремонти міжобласних шляхів більш-менш вчасно знаходили кошти. Два місяці тому 450 км до Дніпра ми подолали за десять годин. І це на сучасному французькому мікроавтобусі з досвідченим водієм-професіоналом.

Кілька років поспіль на ринку оренди житла в Україні влітку панує незвична раніше картина — він зовсім не мертвий. Точніше, доволі жвавий. На ньому кипить робота зі здачі в оренду квартир, будинків, садових хатинок на природі поблизу великих міст тощо. Не виняток  і нинішній липень.

Нині й у столиці, й у багатьох інших містах існує велика проблема переповненості загальноосвітніх шкіл. За інформацією заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства  Лева Парцхаладзе, саме в Києві половина цих освітніх закладів переповнена. За інформацією, яку надав Інститут освітньої аналітики, у більшості таких шкіл учні навчаються в дві, а то й у три зміни. Кількість учнів у класах перевищує 27—29 осіб, що вже не можна вважати нормою.

Дев’ять  днів, протягом яких тривав X Одеський міжнародний кінофестиваль, пролетіли як одна хвилина. Багато хто з організаторів та постійних гостей заходу зізнавався, що десять років промайнули для них несподівано швидко. Проте не варто жалкувати за згаяним часом.

«Уночі йому снилася велика зграя жовтих воронів із жовтими горобцями впереміш». Гм… Таке снилося Климкові. А Климко — його улюблений герой з однойменної повісті Григора Тютюнника, про що він недавно написав у шкільному творі.

До невиконаних обіцянок представників окупаційних адміністрацій зробити життя «ще кращим» людям по той бік лінії розмежування не звикати. Хоч слухати це, кажуть вони, таки приємно. Принаймні приємніше на тлі нагнітання страху і жахіть, які буцімто день у день потрібно чекати від України. Серед останніх новин такі. Головна — «укропи», мовляв, ведуть приготування до використання проти жителів Донбасу хімічної зброї. Само собою, зброя американська. Ще одне повідомлення теж не додає настрою: біля лінії зіткнення помічено накопичення запасів вже готових шибениць, які, запевняють місцеві скоробрехи, встановлять на вулицях, площах і вигонах «республіки» у разі її захоплення Україною.

Жнива в розпалі. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 15 липня українські сільгоспвиробники зібрали 17,4 мільйона тонн зернових і зернобобових культур з площі 5,1 мільйона га, або 52% прогнозу. Зокрема зібрано: пшениці — 12 мільйоні тонн з площі 3,3 мільйона га, або 51% прогнозу, з урожайністю 35,9 ц/га; ячменю — 4,9 мільйона тонн із площі 1,5 мільйона га, або 61% прогнозу, з врожайністю 32,4 ц/га; гороху — 497 тисяч тонн із площі 223 тисяч га, або 78% прогнозу, з врожайністю 22,3 ц/га тощо.