Останніми роками українці сподівались на те, що завдяки початку роботи нових правоохоронних органів таке явище, як корупція, залишиться в минулому. Але це явище виявилося живучим, тому побороти його дуже важко. Законотворці пропонують посилити покарання за корупційні дії. На їхнє переконання, лише так вдасться зменшити їх кількість. Щоправда, юристи налаштовані не так оптимістично. 

Свій позитивний імідж в умовах неймовірної конкуренції університет завойовує, як стверджують фахівці, завдяки натхненній та злагодженій, наполегливій та цілеспрямованій науковій роботі зі студентами професійно-викладацького складу, всього колективу. Піднесенню рідної альма-матер до рівня закладу європейського рівня сприяє славна когорта науковців. Плідно працюють зокрема наукові школи, очолювані відомими вченими — академіками Володимиром Кузем, Михайлом Мартинюком, професорами Талятом Азізовим, Леонідом Кіпнісом, Олександром Коберником, Тетяною Кузнець, Наталією Сивачук, Тетяною Кочубей. Освітній процес в університеті забезпечують 40 кафедр, у складі яких працюють понад 560 науково-педагогічних працівників (43 доктори наук, 44 професори та 279 кандидатів наук, 194 доценти). 

Упродовж кількох сторіч королівська родина князів Вишневецьких відігравала помітну роль у політичному, економічному та культурному житті України, Литви, Польщі й Білорусі. Щоправда, в нашій історії не завжди позитивну. Але їхнім родовим гніздом була все-таки українська земля, містечко Вишнівець, що нині в Збаразькому районі Тернопільської області.

На щастя, палац Вишневецьких тут зберігся, навіть тривають певні реставраційні роботи. Нині всю увагу надано відновленню дзеркальної галереї, роботи в якій ведуть зокрема й за кошти гранту США. 

До здобуття Україною незалежності ім’я українського військового діяча генерал-хорунжого армії УНР Юрка Тютюнника замовчували. Дивуватися нічого — тоталітарна система на десятиліття викреслила згадки про ворожих режимові людей, а надто «українських буржуазних націоналістів», «мазепинців» чи «самостійників». Серед них був і Тютюнник — поборник незалежної України, запеклий ворог більшовизму. І лише наприкінці XX століття інформаційний вакуум заповнили художні й документальні твори про тих, кого зарахували до «зрадників» і «відступників». 

Херсонський академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша, святкуючи свій 80-й (185-й) ювілей, відкрив новий сезон довгоочікуваною прем’єрою — «Каліка з острова Інішмаан» Мартіна МакДонаха. Її художниками-постановниками стали Сергій і Наталка Ридванецькі з Черкаського музично-драматичного театру, яких нині заслужено вважають одними з найкращих майстрів театрального оформлення. Сценографія Сергія і костюми Наталки завжди мають авторський почерк і стають органічною складовою у виставах провідних українських режисерів. Після прем’єри в Херсоні «УК» поспілкувався з художниками. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Пам’ять героїв Базара 

Даровитий Козак Луганський

Щиру молитву чужою мовою не вознесеш

— Куме, га, куме? А розбиймо телевізори!

— Господи, помилуй! Вам розсолу дати? З якого дива ви зібралися нівечити новеньку плазму? Ви ж казали, що за неї тещі ще гроші винні: позичили, мовляв, бо своїх не вистачало.

— Та мені свояк Данило старого телевізора віддав, він уже заледве блимає. Плазму не чіпаю, бо жінка з тещею голову прогризуть. А у вас зомбоящик уже на ладан дихає, цього розтрощите — нового купите. 

ПЕРЕЛІК  громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів депутатів сільських, селищних рад 25 грудня 2016 року, повторних виборів депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних голів 25 грудня 2016 року та перших виборів
старост сіл, селищ 25 грудня 2016 року

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) розглянула матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про хід проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну кругів шліфувальних на керамічній зв’язці походженням з Російської Федерації, порушеного рішенням Комісії від 13.11.2015 № АД – 347/2015/4411-06. 

Нині в Україні проживають понад 2,6 мільйона людей з інвалідністю, з яких понад 100 тисяч, за оцінками МВС, керують транспортними засобами. Та якщо  проаналізувати права, обов’язки та адміністративні норми, які супроводжують цей процес, з’ясуємо, що, на жаль, Конвенцію ООН про права людей з інвалідністю у державі практично не виконують. Адже її майже не імплементовано у вітчизняне законодавство.