Їдучи вчора на роботу, почула по радіо інформацію про те, що ціна на бензин А-98 перевищила позначку 29 гривень за літр, — мережа АЗС WOG пропонує його по 29,49. Але 98-й, як мовиться, погоди не робить — найпопулярніші серед водіїв марки А-95 і А-92. Вони трохи дешевші: А-92 пропонують від 17,85 (АЗС «Укр-петроль») до 23 гривень без копійки (такий хитрий маркетинговий хід, малюючи на табло 22,99, застосовують мережі WOG, OKKO, Shell і SOCAR). Середня ціна на бензин цієї марки становить 20 гривень 42 копійки. Цінова вилка на бензин марки «А-95» має такий вигляд: найдешевше продає його той самий «Укр-петроль», по 18,35 за літр, а мережі з найвищою вартістю — по 24 гривні без копійки. Відповідно середня ціна — 21 гривня 17 копійок. Марка «А-95+» трохи дорожча: від 18,70 гривні за літр до 26 гривень без копійки. Середня ціна, за даними порталу «Все АЗС», становить 22 гривні 35 копійок. Графік, який відображає поведінку цін на дизельне пальне (його можна побачити на сайті Консалтингової групи «А-95»), теж свідчить про його подорожчання.  

Майже півтори тисячі людей, яких умістив зал літнього театру парку ім. Т. Шевченка, почувалися рідними і близькими одне одному, відчували схожі емоції, разом плакали й одночасно вставали, щоб вшанувати пам’ять загиблих на фронті. Неймовірно теплою і дружньою була атмосфера на гала-концерті фестивалю авторської військової пісні у Дніпропетровську. 

«Почнемо, браття, пісню невеселу словами призабутими старими про Ігорів згорьований похід…» Підстав для того, щоб нагадати моєму співрозмовникові перші рядки славетної літературної пам’ятки Київської Русі ХІІ століття, більш ніж достатньо. По-перше, він — Ігор Зоц, народився, виріс і працював порівняно недалеко від тих місць, де відбувалися події, описані у «Слові…». А по-друге, на долю його «полку» — колективу редакції української обласної газети «Донеччина» після захоплення Донецька бойовиками також випали непрості випробування. З цього й почалася наша розмова з головним редактором видання. 

20 квітня 1967 року в Радянському Союзі було введено Державний знак якості СРСР. Використовувати його мали право від двох до п’яти років підприємства, високу якість продукції яких підтверджували результати державної атестації. Цей знак стимулював роботу заводів та фабрик, його ставили на якісно вироблені ними товари, за якими (мені це розповідали в дитинстві) «бігали» й мої батьки.

Згадала про ті часи не випадково: всі товари (це навіть не обговорюється) мають відповідати високим стандартам якості та безпечності. Але й серед них (це цілком природно) споживач хоче обрати найкращий. Тому виробнича змагальність повинна бути. І Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 найкращих товарів України», який вперше було проведено 2003 року, мав стати для вітчизняних виробників таким заохоченням. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Опальна легенда великого спорту

Російський класицизм у червоних тонах

Естафета людяності
 

Для кожного студента Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка найочікуваніша подія — «Журналістська весна» (після сесії, звісно). Я, як студентка вишу дуже люблю це свято. Це не просто фестиваль — це особливі дні для кожного. Адже за цей час студенти мають змогу побачити кумирів, поставити запитання, які їх цікавлять, зробити фото на пам’ять… 

Повідомлення про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну гнучких пористих плит, блоків та листів з пінополіуретанів незалежно від країни походження та експорту.

Повідомлення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких видів шоколаду та інших готових харчових продуктів з вмістом какао походженням з Російської Федерації.

Більш ніж упевнена, що влада і представники професійної спільноти, які нарешті дійшли згоди щодо механізмів протидії ввезенню до нас з РФ книжок антиукраїнського змісту і написали відповідний законопроект, збираючись розповісти про це журналістам, не прив’язувались до якоїсь дати. Так, очевидно, розпорядилося Провидіння, що сталося це напередодні горезвісної для українців дати. Нагадаю: 30 травня 1876 року царат підписав Емський указ. Хто підзабув, про що в ньому йдеться, докладно може прочитати в матеріалі мого колеги у суботньому номері газети. А я лише хочу навести одну цитату з нього. 

Розгляд Плану пріоритетних кроків уряду на поточний рік став наріжним каменем чергового засідання Національної ради реформ. Наразі визначено конкретні напрями, дати, відповідальність кожного міністра за виконання його положень. «Це саме той документ, який дає нам змогу впевнено дивитися в майбутнє», — лаконічно сформулював ідею Президент Петро Порошенко, який головував під час зібрання.