Майже рік тривала масована інформаційна атака на колектив і акціонерів одного з найбільших українських машинобудівних підприємств і експортерів — публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор». Наслідки не забарилися: Україна постала перед втратою унікального підприємства. На межі виживання опинився також трьохтисячний колектив заводу. Тому перше запитання, з яким ми звернулися до генерального директора ЗТР Ігоря Клейнера, стосувалося оцінки цих подій.

— Наше підприємство одне з небагатьох в Україні, яке навіть у кризові для економіки часи постачало не сировину, а свою високотехнологічну продукцію на ринки США, Західної Європи, Саудівської Аравії та інших країн. Безумовно, найбільше ми непокоїлися за колектив. Адже багато професій на ЗТР унікальні. Щоб освоїти, приміром, кваліфікацію намотувальника 6 розряду, потрібно не менше п’яти років виробничого досвіду. 

Виступаючи перед юридичною громадськістю (передусім студентською), звертаю увагу, які нещасні юристи порівняно з математиками, фізиками, хіміками тощо. Представники цих професій можуть використовувати, крім слів, ще й символи: знаки додавання, віднімання, множення та ділення, кореня квадратного, кубічного, від нуля до нескінченності, інтеграла, логарифма тощо. Юристи ж можуть використовувати лише слова і нічого більше для формулювання своїх завдань, приписів тощо. Мені не відомі країни, право яких допускало б символи. Юристам не дозволено використовувати навіть знак оклику. Найімперативніший припис вони мусять формулювати спокійно, не підвищуючи голосу. Юристам не можна використовувати і знак питання, бо він символізує сумнів, незнання чи невпевненість. Якщо ж існує якийсь правовий припис, то це означає, що юристи ставляться до нього як до вже встановленої істини, щодо якої нема жодних сумнівів. 

Дискусія про те де можна придбати справжні екологічно чисті продукти у бабки на ринку чи у супермаркеті між покупцями лише загострюється. Молодь – за супермаркети. Тут є все готове, часто дешевше, ніж на ринку та й навіть скуштувати можна.

На пенсійному обрії знову жевріє надія на запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи. У законопроекті №4608 (зареєстрований у парламенті 6 травня цього року), ініціатором якого є Кабінет Міністрів, запропоновано її введення з 1 липня 2017 року. Раніше це планували зробити 1 січня 2017-го, що було анонсовано законопроектом № 2767, відкликаним у зв’язку з відставкою попереднього уряду.

Хоча вважається, що у нас діє трирівнева система пенсійного забезпечення, насправді фактично в країні існують тільки два рівні: перший солідарний і третій добровільний накопичувальний (недержавні пенсійні фонди, де українці можуть накопичувати «додаткову» пенсію, працюють із 2004 року). Запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня гальмується з різних причин з 2007 року. Одна з них — вимога бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду України для його запровадження, що, на думку експертів, — популістський лозунг. Попередні уряди часто ставили собі стратегічне завдання ввести накопичувальну пенсійну систему, але, на жаль, переймалися тактичним латанням бюджетних дір. 

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.  

Всесвітній гуманітарний саміт, скликаний у Стамбулі з ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, став першою в історії цієї організації зустріччю на найвищому рівні, повністю присвяченою гуманітарній тематиці. Йдеться про консолідацію зусиль міжнародного співтовариства з реагування на гуманітарні виклики, зумовлені  природними примхами, техногенними катастрофами та збройними конфліктами.

Понад 40 глав держав і урядів зібралися задля підтвердження зобов’язань політичного, нормативно-правового, інституційного та фінансового характеру на підтримку так званого порядку денного для людства. 

На жаль, останніми роками Україна зіткнулася з багатьма викликами. Один із них — велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які під час військової агресії втратили все нажите майно. Ці люди потребують захисту й допомоги. Та держава, яка змушена витрачати величезні кошти на обороноздатність, небагато чим може їм допомогти. Проте юристи переконують, що не варто впадати у відчай, адже отримати компенсацію за втрачене майно можна. 

Зламані лютневим буревієм дерева перекрили єдину дорогу до гірських хуторів біля Березівського лісництва, що на Прикарпатті. Законослухняні горяни просять Кутський лісгосп розчистити вітровал. Але лісівники нічим зарадити не можуть. Майже вся територія лісгоспу має природно-заповідний статус. Тож на будь-які роботи у своїх лісах (насамперед на всі види рубок, навіть нагальні, призначені таксаторами) лісівники повинні спочатку отримати «добро» від Міністерства екології та природних ресурсів.

Столичним чиновникам невтямки, що такі суперечності, спричинені різним трактуванням законів та нормативних документів, роблять заручниками лісові господарства, національні природні парки, а головне — територіальні громади. 

Мірча Луческу очолив «Шахтар» у травні 2004-го. За 12 років під його керівництвом команда провела 573 матчі і здобула 22 трофеї. Містер, як його називали в клубі, привів «гірників» до восьми перемог у національному чемпіонаті, шість разів під його керівництвом донеччани ставали володарями Кубка країни і сім разів — Суперкубка України. Мірча Луческу — абсолютний рекордсмен «Шахтаря» за тривалістю перебування на посаді головного тренера і за кількістю проведених матчів. Його вісім разів визнавали найкращим тренером України, на його рахунку кілька десятків клубних і українських рекордів. Найгучнішим досягненням на європейській арені став тріумф в останньому в історії розіграші Кубка УЄФА 2009 року. 

Безвізового режиму до кінця липня українці не побачать. Такий невтішний неофіційний меседж надійшов днями з Брюсселя. Якщо ще місяць тому українські політики й брюссельські чиновники оптимістично говорили про те, що скасування візового режиму між Україною і ЄС можливе вже цього літа, то нині такі заяви зникли з ефіру. А вітчизняні експерти, аналізуючи графіки роботи європейських інституцій і загальні політичні тенденції в ЄС, доходять висновку, що сподіватися на скасування віз влітку не варто.

«У мене особисто склалося враження, що в урядів країн-членів ЄС не спостерігається єдиного запалу якомога швидше запровадити безвізовий режим з Україною», — сказав у розмові зі мною директор Європейської програмної ініціативи фонду «Відродження» Дмитро Шульга. Він переконаний, що радше за все безвізовий режим між Україною та ЄС буде запроваджено восени 2016 року.